ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.08.2018Справа № 910/6618/18
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»
про стягнення 61165,43 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.
До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідні ухвали суду надсилалися на адреси місцезнаходження Відповідача, які вказані у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Вказана ухвала надсилалася рекомендованими листами.
Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
З залучених до матеріалів справи листів, у яких Відповідачу направлялися копії ухвал, убачається, що дані листи було суду повернуто поштою у зв'язку з тим, що Відповідач вибув. Проте іншої адреси Відповідач суду не повідомляв та у ЄДР інша адреса відсутня, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на іншу адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду Відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого Відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а Відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.
За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
21.11.2017 по вул. Космонавтів, в м. Одеса, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Рено», д.р.н. НОМЕР_1, при повороті не врахував дорожню обстановку, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда», д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ про ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.
Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Мазда», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності та був застрахований Позивачем на підставі договору добровільного страхування (копія залучена до справи, далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем та страхувальником за договором є ОСОБА_3 Докази, що Договір не був діючим на час ДТП, у справі відсутні.
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, та враховуючи, зокрема, рахунок № 630 від 24.11.2017 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (61165,43 грн.), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування у розмірі 61165,43 грн. вигодонабувачу за Договором добровільного страхування.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_1, автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_1, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Рено», д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) №АМ/000147477 (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 100000 грн., франшиза - 0).
Отже, на Відповідача полісом №АМ/000147477 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації ОСОБА_1, автомобіля «Рено», д.р.н. НОМЕР_1, на час ДТП.
Залученим до матеріалів справи рахунком СТО підтверджується, що ремонт на СТО Застрахованого автомобіля фактично коштував 61165,43 грн., та Позивач на підставі складеного на виконання умов Договору страхового акта розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 61165,43 грн.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування, та не надав доказів наявності підстав для застосування для деталей пошкодженого у ДТП Застрахованого автомобіля коефіцієнту зносу.
Судом встановлено, що наведені у рахунку СТО матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідці ДАІ, не суперечать схемі місця ДТП та акту огляду пошкодженого автомобіля; Відповідачем не надано доказів протилежного.
Розглядаючи спір по суті суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 викладено правову позицію про те, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Тому виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування Страховик набуває права зворотної вимоги до Страховика винної особи у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АМ/000147477 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (61165,43 грн.), та виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (61165,43 грн.), але в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (100000 грн.), і за мінусом франшизи (0 грн.), і отже в сумі 61165,43 грн.
З огляду на все наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (м. Київ, провулок Індустріальний, 23; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літера А; ідентифікаційний код 30859524) 61165 (шістдесят одну тисячу сто шістдесят п'ять) грн. 43 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.