ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.08.2018Справа №910/6733/18
Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Кіщака Юрія Богдановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалком"
про стягнення 24 000,00 грн.
У травні 2018 року Фізична особа-підприємець Кіщак Юрій Богданович звернулась до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалком" про стягнення 24 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взятого на себе за Договором оренди нерухомого майна №01/07-16 від 01.07.2016 грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі у розмірі 24 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2018 було відкрито провадження у справі №910/6733/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов та роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, спір буде вирішений за наявними матеріалами справи у відповідності до приписів ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Вказана ухвала суду від 30.05.2018 була надіслана відповідачу 31.05.2018 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 22/14, офіс 2.
Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 04.06.2018 із відмітною на довідці відділення поштового зв'язку від 01.06.2018 "за даною адресою не існує".
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 30.05.2018 є 01.06.2018.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.
01.07.2016 між Фізичною особою-підприємцем Кіщаком Юрієм Богдановичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалком" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №01/07-16 (надалі - Договір), у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне нерухоме майно: приміщення площею 10 кв.м. за адресою: 02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 22/14, офіс 2, для розміщення офісу.
Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар сплачує орендну плату, розмір якої складає 1 500,00 грн. за один місяць.
У пунктах 2.2, 2.3 Договору сторонами було визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів до 5 числа місяця. Витрати на електроенергію та комунальні послуги включаються у вартість орендної плати.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що в разі закінчення терміну дії цього Договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі орендованого майна орендодавцю за актом приймання-передачі.
Цей Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і укладається строком на 1 рік (п. 7.1 Договору).
Спір у справі виник у зв'язку твердженнями позивача про невиконання відповідачем своїх зобов'язань із внесення орендної плати за користування об'єктом оренди, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 24 000,00 грн.
Укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що на виконання зобов'язань за Договором Фізичною особою-підприємцем Кіщаком Юрієм Богдановичем було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Авалком" приміщення площею 10 кв.м. за адресою: 02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 22/14, офіс 2, для розміщення офісу.
При цьому, такі твердження позивача підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої місцезнаходженням відповідача (02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 22/14, офіс 2) є орендоване ним згідно Договору приміщення.
Приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1 та 4 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Сторонами було погоджено у пункті 2.1 Договору, що орендар сплачує орендну плату, розмір якої складає 1 500,00 грн. за один місяць.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пунктах 2.2 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів до 5 числа місяця. Витрати на електроенергію та комунальні послуги включаються у вартість орендної плати.
За твердженнями позивача, які відповідачем не спростовані, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалком" сплатило за користування об'єктом оренди у період з липня по грудень 2016 року. Натомість починаючи з січня 2017 року відповідач не виконує своїх зобов'язань із сплати на користь Фізичної особи-підприємця Кіщака Юрія Богдановича орендних платежів, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалком" має заборгованість по орендній платі за користування об'єктом оренди протягом 16 місяців (з січня 2017 року по квітень 2018 року).
Таким чином, з огляду на положення п. 2.1 Договору, якими визначено розмір орендної плати - 1 500,00 грн. за місяць, п. 2.2 Договору, якими визначено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату до 5 числа місяця, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів фактичної передачі (повернення) орендованого майна орендодавцю за актом приймання-передачі, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України у строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати за користування орендованим майном з січня 2017 року по квітень 2018 року настав та відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не надано суду доказів слати позивачу спірної суми коштів, як і не наведено спростування розміру заборгованості із внесення орендних платежів, а тому суд приходить до висновку про наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за користування об'єктом оренди з січня 2017 року по квітень 2018 року у розмірі 24 000,00 грн. (16 місяців користування х 1 500,00 грн. погодженого сторонами розміру орендної плати за місяць).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалком" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кіщака Юрія Богдановича про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалком" заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 24 000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі витрати по сплаті судового збору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача та стягуються в дохід Державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та відповідно не сплачував судових збір при зверненні до господарського суду із даним позовом.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
1. Позов Фізичної особи-підприємця Кіщака Юрія Богдановича задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалком" (02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 22/14, офіс 2; ідентифікаційний код 38497334) на користь Фізичної особи-підприємця Кіщака Юрія Богдановича (02100, АДРЕСА_1; паспорт серії НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 24 000,00 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалком" (02100, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 22/14, офіс 2; ідентифікаційний код 38497334) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34314206083017; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 20.08.2018.
Суддя Р.В. Бойко