номер провадження справи 35/10/17
17.08.2018 Справа № 908/54/17
Головуючий суддя Корсун В.Л., при секретарі с/з - ОСОБА_1, розглянувши скаргу ТОВ “Житломасив” від 22.11.17 про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Житломасив”, м. Мелітополь Запорізька область
до відповідача 1: Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь Запорізька область
до відповідача 2: Комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь Запорізька область
про: визнання Договору від 23.12.2014 р. недійсним
заінтересована особа: відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6
Учасники, які брали участь в судовому засіданні:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області: ОСОБА_2, довіреність від 26.03.18 № 09-29/24
01.03.17 господарським судом Запорізької області (суддя Топчій О.А.) прийнято рішення у справі № 908/54/17, яким позовні вимоги ТОВ “Житломасив” до Мелітопольської міської ради Запорізької області та Комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд від 23.12.2014 р. недійсним задоволено.
Вказаним рішення суд вирішив:
- визнати недійсним з моменту укладення договір від 23.12.14 на надання послуг з управління будинками, спорудами, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, укладений між Мелітопольською міською радою Запорізької області та Комунальним підприємством “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області,
- стягнути з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ “Житломасив” 689 грн. судового збору,
- стягнути з Комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ “Житломасив” 689 грн. судового збору.
30.06.17 господарським судом Запорізької області на виконання наведеного вище рішення видано відповідні накази.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.02.18 скаргу ТОВ “Житломасив” на дії державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гостищевої Т.М. у справі № 908/54/17 - залишено без розгляду.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.18 у справі № 908/54/17 апеляційну скаргу ТОВ “Житломасив” на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.18 у справі № 908/54/17 задоволено, а ухвалу скасовано. Матеріали справи передано до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
07.08.18 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 07.08.18 № П-442/18 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, враховуючи закінчення 5-ти річного терміну повноважень судді-доповідача у даній справі ОСОБА_3, матеріали справи № 908/54/17 для розгляду скарги ТОВ “Житломасив” від 22.11.17 про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання передано на розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 07.08.18 судом прийнято до розгляду скаргу ТОВ «Житломасив» від 22.11.17 про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Судове засідання з розгляду наведеної вище скарги призначено на 17.08.18.
В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що 03.11.17 держвиконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Однак, на думку скаржника, дії держвиконавця щодо винесення зазначеного повідомлення є незаконними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства оскільки ТОВ “Житломасив” вважає, що казначейський орган не є органом примусового виконання, а примусове виконання за виконавчим документом від 30.06.17 по справі № 908/54/17 повинно здійснюватись виключно ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області.
В судове засідання 17.08.18, призначене для розгляду скарги ТОВ «Житломасив» від 22.11.17 представники позивача та відповідачів не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, пояснень не надали.
Обґрунтовуючи свою правову позицію представник ТОВ «Житломасив» надав до суд клопотання від 16.08.18 про приєднання документів - копію листа Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (Мелітопольське управління) за вих. від 06.12.17 № 06-27/122-2109 про повернення виконавчого документа. Зі змісту вказаного листа вбачається, що Мелітопольським управлінням на підставі п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. постановою КМУ від 03.08.11 № 845 повернуто ТОВ «Житломасив» наказ виданий 30.06.17 господарським судом Запорізької області у справі № 908/54/17 про стягнення з Мелітопольської міської ради на користь ТОВ «Житломасив» 689 грн. судового збору у зв'язку з тим, що Мелітопольське управління не здійснює розрахунково-касове обслуговування Мелітопольської міської ради Запорізької області, яка зазначена як боржник у наведеному вище виконавчому документі та не має рахунків, з яких можливо провести списання коштів на виконання судового рішення.
Представник ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області в судовому засіданні 17.08.18 заперечив проти скарги ТОВ “Житломасив” від 22.11.17 про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання з підстав викладених у відзиві за вих. від 15.08.18 № 14237-5-03.4, який 16.08.18 надійшов до суду засобами електронного зв'язку, а 17.08.18 який (відзив) держвиконавець в судовому засіданні надав до матеріалів справи.
Заперечуючи проти скарги ТОВ «Житломасив» держвиконавець зазначив, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних установ. Посилаючись на п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затв. постановою КМУ від 03.08.11 №№ 845, держвиконавець вказував, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Крім того, держвиконавець повідомив суду, що у в повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, останній (держвиконавець) рекомендував стягувачу - ТОВ «Житломасив» звернутися безпосередньо до органів, що здійснюють обслуговування бюджетних коштів боржника - Мелітопольської міської ради Запорізької області.
Згідно із ч. 1 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у 10-денний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З огляду на те, що останнім днем строку розгляду скарги по справі є 17.08.18, а також те що положеннями чинного ГПК України не передбачено право суду на продовження строку розгляду скарги, суд враховуючи, що всі учасники по справі належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги (шляхом направлення ухвали суду від 07.08.18 про прийняття до розгляду скарги на адреси кожного із учасника у даній справі) дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду скарги ТОВ “Житломасив” від 22.11.17 за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення держвиконавця судом встановлено наступне.
01.11.17 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гостіщевою Т.М. за результатами розгляду заяви ТОВ “Житломасив” про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області від 30.06.17 у справі № 908/54/17 про стягнення з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ “Житломасив” 689 грн. судового збору на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення за вих. від 03.11.17 № 22974-8034 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Із змісту мотивувальної частини вказаного повідомлення вбачається, що останнє винесено держвиконавцем із посиланням на ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” та на п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11 № 845, яким (Порядком) передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.
ТОВ “Житломасив” вважає дії держвиконавця щодо винесення зазначеного повідомлення такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. У зв'язку із чим, просить суд:
- визнати дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гостіщевої Т.М. незаконними та скасувати винесене державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Гостіщевою Т.М. повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;
- зобов'язати ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області прийняти до виконання наказ господарського суду Запорізької області від 30.06.17 по справі № 908/54/17.
Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно із ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (ч.3 ст. 327 ГПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.16 № 1404-VIII (із відповідними змінами, далі за текстом Закон № 1404-VIIІ), виконавче провадження - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIIІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Поряд із цим, ст. 6 Закону № 1404-VIIІ закріплено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Як вже зазначалось вище у тексті даної ухвали, наказ господарського суду Запорізької області від 30.06.17 у справі № 908/54/17 про стягнення з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ТОВ “Житломасив” 689 грн. судового збору повернуто держвиконавцем стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII, якою передбачено повернення стягувачу виконавчого документу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення у зв'язку із пред'явленням виконавчого документу не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Вбачається, що за наказом господарського суду Запорізької області від 30.06.17 по справі № 908/54/17 про стягнення 689 грн. судового збору, з приводу якого виник спір щодо його виконання, боржником є Мелітопольська міська рада - орган місцевого самоврядування.
Положеннями пп. 1 п. 9 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України від 08.07.10 № 2456-VI (у відповідній редакції) визначено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. (абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України від 08.07.10 № 2456-VI).
Здійснюючи в межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, Казначейство України відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.11 № 460/2011, забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11 № 845, (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.13 № 45).
У п. 2 Порядку визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
У відповідності із абз. 1 п. 26 Порядку, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Згідно із ч. 2 ст. 5 Бюджетного Кодексу України, Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Абзацом 16 ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування” від 21.05.97 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) (у відповідній редакції) визначено, що бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 5 Закону № 280/97-ВР, система місцевого самоврядування, зокрема, включає міську раду та її виконавчі органи.
Частиною 3 ст. 5 Бюджетного Кодексу України (далі БК України) визначено, що бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 22 БК України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 3 ч.2 ст. 22 БК України закріплено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 ч. 2 ст. 22 БК України (ч. 4 ст. 22 БК України).
Частиною 1 ст. 25 БК України унормовано, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги, що:
- боржником за виконавчим документом - наказом, виданим 30.06.17 господарським судом Запорізької області про стягнення на користь ТОВ “Житломасив” 689 грн. судового збору є Мелітопольська міська рада Запорізької області, тобто орган місцевого самоврядування;
- Мелітопольська міська рада Запорізької області є представницьким органом місцевого самоврядування, бюджетною установою;
- місцевими бюджетами є у т. ч. бюджети місцевого самоврядування;
- безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів здійснюється виключно органами Казначейства на підставі рішення суду;
- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України;
- виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави,
суд дійшов висновку, що доводи ТОВ “Житломасив” викладені у скарзі від 22.11.17 щодо визнання дій державного виконавця Гостіщевої Т.М. незаконними є такими, що не ґрунтуються на нормах наведених у тексті цієї ухвали законодавчих та ін. підзаконних нормативно-правових актах.
У зв'язку з викладеним, судом відмовляється у задоволенні скарги в частині визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 незаконними та скасування винесеного вказаним держвиконавцем повідомлення від 01.11.17 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Крім того, у зв'язку із відмовою у задоволенні скарги в частині визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 незаконними та скасування винесеного вказаним держвиконавцем повідомлення від 01.11.17 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання судом відмовляється у задоволенні скарги в частині зобов'язання ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області прийняти до виконання наказ господарського суду Запорізької області від 30.06.17 у справі № 908/54/17.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити, що стягнення коштів за рішенням суду (за яким боржником є орган місцевого самоврядування) відбувається за рахунок коштів місцевого бюджету з рахунку розпорядника коштів такого органу місцевого самоврядування відкритому в органах державного казначейства.
А оскільки у виконавчому документі з приводу виконання якого виник спір не зазначено такого рахунку, стягувач не позбавлений права звернутись до суду із відповідною заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 4, 42, 234, 235, 339-343 ГПК України, суд
У задоволенні скарги ТОВ “Житломасив” від 22.11.17 про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відмовити.
Екземпляр ухвали надіслати сторонам по справі та ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Суддя В.Л. Корсун