Ухвала від 13.08.2018 по справі 908/1019/17

номер провадження справи 12/67/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

13.08.2018 Справа № 908/1019/17

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С, розглянувши скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства “Азовкабель” на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 при примусовому виконанні судового наказу господарського суду Запорізької області виданого 08.12.2017 у справі № 908/1019/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», 71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 1А

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Азовкабель», 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

про стягнення 498 495,79 грн. збитків

орган виконання: Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 60

При секретарі судового засідання Чернетенко А.С.

За участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 23.07.2018

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

Встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі № 908/1019/17 (суддя Смірнов О.Г.) задоволений позов про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Азовкабель” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” суми збитків в розмірі 498 495,79 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 7 477,44 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2017 рішення господарського суду у справі № 908/1019/17 залишено без змін.

На виконання даного рішення та постанови Донецького апеляційного господарського суду видано наказ від 08.12.2017.

23.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_1 акціонерного товариства “Азовкабель” на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 при примусовому виконанні судового наказу господарського суду Запорізької області виданого 08.12.2017 у справі № 908/1019/17, в якій заявник просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт коштів ОСОБА_1 акціонерного товариства “Азовкабель” від 02.07.2018 ВП № 55391778 в частиш примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 08.12.2017 № 908/1019/17 в частині накладення арешту на рахунок №, 26009015237201 в ПАТ “Альфа-Банк” м. Київ МФО 300346 код ЄДРПОУ 31600918 такими, що не відповідають нормам чинного законодавства;

- визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт коштів ОСОБА_1 акціонерного товариства “Азовкабель” від 02.07.2018 ВП № 55391778 в частині примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 08.12.2017 № 908/1019/17 в частині накладення арешту на рахунок № 26009015237201 в ПАТ “Альфа-Банк” м. Київ МФО 300346 код ЄДРПОУ 31600918.

На підставі Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень судді у справі ОСОБА_5, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018, справу № 908/1019/17 для розгляду скарги передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 24.07.2018 скаргу на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 у справі № 908/1019/17 прийнято до розгляду. Засідання суду призначено на 30.07.2018.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду № П-392/18 від 30.07.2018, враховуючи передбачений статтею 342 ГПК України десятиденний строк розгляду відповідних скарг, та перебування у відрядженні головуючого судді (судді-доповідача) у справі ОСОБА_6 з 30.07.2018 по 02.08.2018 року призначений повторний автоматизований розподіл скарги на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 у справі № 908/1019/17.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018 року автоматизований розподіл вказаної скарги у справі № 908/1019/17 не відбувся.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2018 справу № 908/1019/17 для розгляду скарги на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 02.08.2018 скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 13.08.2018.

В обґрунтування вимог скарги боржник посилається на те, що в провадженні Бердянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (державний виконавець Бородіна Ю.О.) знаходиться виконавче провадження ВП № 55391778 про стягнення з нашого підприємства на користь «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс» суми збитків в розмірі 498 495,79 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 7477,44 грн. та виконавчого збору. Виконавче провадження здійснюється на підставі наказу 908/1019/17 виданого господарським судом Запорізької області 08.12.2017. 11.07.2018 року від державного виконавця ми отримали постанову, датовану 02.07.20918 року про накладення арешту на кошти в банківських установах. Серед арештованих рахунків - рахунок 26009015237201 в ПАТ «Адьфа-Банк» м. Київ МФО 300346 код ЄДРПОУ 31600918. Вважаємо дії виконавця неправомірними, та такими , що порушують наші права та права членів трудового колективу нашого підприємства. Вказаний рахунок є рахунком, призначеним для виплати заробітної плати та обліку коштів соціального страхування в національній валюті. Накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат нашим працівникам, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.

В судовому засіданні 13.08.2018 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи “Оберіг”.

Представники заявника, ВДВС та третьої особи в судовому засіданні не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Представник позивача зазначив, що не вбачає підстав для задоволення скарги на дії ВДВС.

Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У судовому засіданні 13.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено про виготовлення ухвали в повному обсязі 20.08.2018.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів справи та документів наданих скаржником ОСОБА_1 акціонерного товариства «Азовкабель» вбачається, що 02.07.2018 старшим державним виконавцем Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя, ПАТ «ПУМБ», АТ «ОТП ОСОБА_7», ПАТ «ОСОБА_7 Дніпро».

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 п. 7 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених вище норм права вказує на необхідність подання стороною належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції щодо наявності порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Метою розгляду скарги є встановлення судом факту наявності бездіяльності органів виконавчої служби або прийняття рішень всупереч приписам діючого законодавства, які в свою чергу порушують права скаржника. Тобто суд повинен надати юридичну оцінку діям або бездіяльності органів виконання на підставі наданих документальних доказів скаржником.

Разом з тим, заявник документально не підтвердив наявність рахунку на якому містяться кошти на які державним виконавцем накладено арешт, із зазначенням його цільового призначення для виплати заробітної плати та обліку соціального страхування в національній валюті.

До того ж, скаржник не скористався наданим правом бути присутнім в судовому засіданні та надати докази в обґрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи відсутність документальних доказів та пояснень скаржника в обґрунтування скарги, у суду відсутні підстави вважати скаргу обґрунтованою, а дії державного виконавця такими, що порушують права та інтереси боржника, та вчинені з порушенням вимог чинного законодавства України.

За викладених обставин, суд вважає скаргу не обґрунтованою, не підтвердженими належними доказами обставини на які скаржник посилається у скарзі, а відтак такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 233 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 акціонерного товариства “Азовкабель” на дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 при примусовому виконанні судового наказу господарського суду Запорізької області виданого 08.12.2017 у справі № 908/1019/17, про:

- визнати дії старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт коштів ОСОБА_1 акціонерного товариства “Азовкабель” від 02.07.2018 ВП № 55391778 в частиш примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 08.12.2017 № 908/1019/17 в частині накладення арешту на рахунок №, 26009015237201 в ПАТ “Альфа-Банк” м. Київ МФО 300346 код ЄДРПОУ 31600918 такими, що не відповідають нормам чинного законодавства;

- визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт коштів ОСОБА_1 акціонерного товариства “Азовкабель” від 02.07.2018 ВП № 55391778 в частині примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 08.12.2017 № 908/1019/17 в частині накладення арешту на рахунок № 26009015237201 в ПАТ “Альфа-Банк” м. Київ МФО 300346 код ЄДРПОУ 31600918,

відмовити у повному обсязі.

Згідно із ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено 20.08.2018.

Суддя господарського суду

Запорізької області ОСОБА_8

Попередній документ
75971858
Наступний документ
75971860
Інформація про рішення:
№ рішення: 75971859
№ справи: 908/1019/17
Дата рішення: 13.08.2018
Дата публікації: 23.08.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди