Справа № 456/1717/17 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.
Провадження № 22-ц/783/1542/18 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
Категорія: 59
14 серпня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого - Павлишина О.Ф.,
суддів - Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретар Бохонко Е.Р.,
з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Жарського І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
В червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначила, що 24 травня 2017 року старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на підставі виконавчого напису №5855 від 16.11.2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., відкрито виконавче провадження про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 11.06.2008 року та розрахунку заборгованості за договором станом 01.08.2016 рік грошових коштів в сумі 9 671,34 доларів США, що за курсом 24,80 грн. станом на 01.08.2016 рік складає 239 849,23 грн. Стягнення проводиться за період з 11 червня 2008 року по 01 серпня 2016 року. Зазначала, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню з огляду на те, що відповідно до положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1, 3.2 глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на оригіналах документів, що встановлюють заборгованість, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості. За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Таким чином, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису і порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо боржник подав кредитору свої заперечення щодо суми боргу, або є судовий спір про стягнення заборгованості, вимоги банку вважати беззаперечними не можна (правова позиція Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04.03.2015 року у справі №6-27цс15). Позивачка стверджувала, що 29 серпня 2016 року отримала письмову вимогу Банку про усунення порушень за кредитним договором №233136-CRED від 11.06.2008 року та сплату заборгованості на суму 9671,34 доларів США та відразу написала і відправила відповідачу письмове заперечення та копію рішення апеляційного суду Львівської області від 06.11.2014 року, яким встановлено, що на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.01.2010 року та відповідно до постанови ДВС про закінчення виконавчого провадження від 01.12.2011 року заборгованість по кредиту по договору №233136-CRED від 01.06.2008 року, зокрема тіло кредиту - погашена повністю, а тому вимоги «ПриватБанку» щодо стягнення основної заборгованості (тіло кредиту) по тому самому кредитному договору №233136-CRED від 11.06.2008 року, за той самий період - безпідставні. Щодо процентів за користування кредитом, то вони нараховуються тільки на залишок основної суми заборгованості по кредиту (тіло кредиту), яка була погашена повністю згідно виписок із рахунку по обслуговуванню кредиту ОСОБА_2 - 20.09.2011 року. Також зазначила, що судом встановлено правомірність нарахування відсотків по кредиту згідно кредитного договору від 11.06.2008 року тільки до 20.09.2011 року, рішення суду набрало законної сили і не оскаржувалось відповідачем. Таким чином, вважала, що заборгованість не є безспірною, вимоги кредитора про стягнення коштів за період з 11 червня 2008 року по 01 серпня 2016 року неправомірні, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення коштів, а тому просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстрованого в реєстрі за №5855 від 16.11.2016р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором від 11.06.2008р. станом на 01.08.2016р. грошових коштів в сумі 9671.34 дол.США, що за курсом станом на 01.08.2016р. становить 239849 грн. 23 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 В апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Посилається на те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з затвердженим Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, однак, це не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості. Зазначає, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування майна від боржника і це право існує поки суд не встановить зворотного, тобто боржник, який також має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення так і з підстав неправомірності вимог стягувача. Стверджує, що суд повинен встановити та зазначити в рішенні чи на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом боржник мав безспірну заборгованість та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Посилається на рішення Апеляційного суду Львівської області від 06.11.2014 року, яким встановлено, що на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.02.2010 року та відповідно до постанови ДВС про закінчення виконавчого провадження від 01.12.2011 року заборгованість за договором №233136-СRЕD від 11.06.2008 року, зокрема по тілу кредиту - погашена повністю, а правомірність нарахування відсотків за даним кредитним договором є тільки до 20.09.2011 року на суму 20 862,07 грн. Вважає, що заборгованість не є безспірною, а вимоги кредитора про стягнення коштів за період з 11 червня 2008 року по 01 серпня 2016 року на суму 239 849,23 грн. є неправомірні. Просить рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким позовні вимоги задоволити.
ПАТ КБ «Приватбанк» у відзиві на апеляційну скарзі посилається на те, що виконавчий напис вчинено відповідно до вимог закону, що апелянтом не надано доказів про наявність судових спорів щодо суми заборгованості, не надано своїх розрахунків заборгованості, а також, що 31.08.2017 року додатковою угодою ОСОБА_2 визнано заборгованість в розмірі 10365,50 доларів США, яка перевищує суму за оспорюваним виконавчим написом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання вимог апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення представника ПАТ КБ «Приватбанк» - Жарського І.Р. про заперечення вимог апеляційної скарги, та посилання на доводи, що аналогічні доводам відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом встановлено такі обставини справи.
11 червня 2008 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір №233136-CRED, відповідно до якого ПАТ КБ «Приватбанк» було надано позивачці кошти в сумі 7000 (сім тисяч) доларів США.
16 листопада 2016 року Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 9671,34 доларів США 34 центи що за курсом 24.80 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.08.2016р., складає 239849 грн. 23 коп.
24 травня 2017 року постановою старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Дмитрик Р.О. відкрито виконавче провадження №54011546 щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Звалєва А.А., НВТ №5855 від 16 листопада 2016 про стягнення з позивача грошових коштів в розмірі 9671,34 доларів США 34 центи що за курсом 24.80 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.08.2016р., складає 239849 грн. 23 коп.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", що діяла на момент вчинення виконавчого напису, внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до пункту 2 яких доповнено перелік стягненням заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 зі справи № 6-158цс15.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до твердження про те, що заборгованість не є безспірною.
Вказані доводи визнаються колегією суддів безпідставними.
Так, посилання на рішення Апеляційного суду Львівської області від 06.11.2014 року, яким встановлено, що на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.02.2010 року та відповідно до постанови ДВС про закінчення виконавчого провадження від 01.12.2011 року заборгованість за договором №233136-СRЕD від 11.06.2008 року, зокрема по тілу кредиту - погашена повністю, а правомірність нарахування відсотків за даним кредитним договором встановлено тільки до 20.09.2011 року на суму 20 862,07 грн., не може братись до уваги, оскільки вказаним рішенням встановлено заборгованість за відсотками та ОСОБА_2 додатковою угодою від 31.08.2017 року визнано заборгованість в розмірі 10365,50 доларів США як за кредитом, так і за відсотками.
А відтак, оскільки доводи апеляційної скарги не стверджують факт, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису взагалі не існувала заборгованість, що заборгованість не була саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та, що були невирішені по суті спори щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 17.08.2018 року.
Головуючий: Павлишин О.Ф.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.