Справа № 136/1455/18
20 серпня 2018 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Стадника С.І.
секретаря судового засідання Белінської С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Липовець в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -
Позивач звернувсь до суду з вищевказаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько - ОСОБА_2. Після його смерті спадщину за законом прийняла ОСОБА_3 (мати позивача), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Після її смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не зробила. До складу спадщини увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - домоволодіння, спадкове майно). Прийнявши спадщину після смерті матері позивач звернувсь за її оформленням до нотаріуса, який відмовив у видачі нотаріального акту, оскільки домоволодіння належало до суспільної групи колгоспний двір, при цьому частка спадкодавця в майні не визначена. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 права власності на домоволодіння.
До суду представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Голова Вахнівської сільської ради подала до суду заяву про визнання позову, справу просила розглянути у відсутність представника органу місцевого самоврядування.
Оскільки учасники справи скористались правом на розгляд справи у їх відсутність, суд вирішує справу на підставі наявних в матеріалів відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 (а.с. 7). Після його смерті спадщину за законом прийняла ОСОБА_3 (а.с. 9, 13), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, підтвердження чого є Свідоцтво про смерть (а.с. 5).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не зробила.
До складу спадщини увійшов житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, який належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_2, а членом ОСОБА_3 (а.с. 14).
З матеріалів Спадкової справи № 278/2011 слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину за законом як спадкоємець першої черги прийняв позивач (а.с. 8) в порядку, який визначений ч.1 статті 1269 ЦК України.
Для оформлення спадщини позивач звернувсь до нотаріуса, який відмовив у видачі нотаріального акту, оскільки домоволодіння належало до суспільної групи колгоспний двір, при цьому частка спадкодавця в майні не визначена.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування").
Судом встановлено, що станом на 15.04.1991 року (момент набрання чинності Законом України "Про власність") головою колгоспного двору був ОСОБА_2, а членом - ОСОБА_3
Відповідно до статті 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних (ст. 123 ЦК УРСР).
З зазначеного слідує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були співвласниками домоволодіння АДРЕСА_2, яке належало їм в рівних частинах, тобто по ? частки кожному. Після смерті ОСОБА_2 його дружина прийняла спадщину, у зв'язку з чим стала одноосібним власником домоволодіння, яке за життя на своє ім'я не оформила.
У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").
Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачами позову та виносить рішення про його задоволення.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3) в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2.
Право власності на вказане нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С.І. Стадник