№522/12303/18, 1-кс/522/12795/18
14.08.2018 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю слідчого - ОСОБА_3 ,
за участю представника ОСОБА_4
адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про арешт майна на автомобіль «BMW» 523I, на транзитних номерах Т4 ТВ 7377, мотивуючи тим, що у кримінальному провадженні №12018161500001816 від 11.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК Українимайно є предметом кримінального правопорушення.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримала клопотання з підстав, указаних у клопотанні, та пояснила, що указаний автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, надавши копію постанови від 11.07.2018 року про визнання речовими доказами технічного паспорту на автомобіль та ключі від автомобіля.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення указаного клопотання, мотивуючи тим, що власник майна не є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, та посилаючись на вимоги ч.6 ст.173 КПК України, так як протягом 72 годин такий арешт після вилучення автомобіля не був накладений просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
До судового засідання власник майна , згідно технічного паспорту - ОСОБА_6 та його представник не з'явились, письмові заперечення не надали.
Заслухавши слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5 , а також дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно витягу з кримінального провадження №12018161500001816 від 11.07.2018 року, вчинене діяння, за яким відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Відповідно до пп.2 п.2.6. «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року зазначено: «щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».
Згідно до технічного паспорту автомобіль марки «BMW 523I», 2005 р.в., чорного кольору, на транзитних номерах НОМЕР_1 , номер кузову: НОМЕР_2 зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 ( постанова слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про визнання в якості речових доказів від 11.07.2018 року технічного паспорту та ключів/.
Відповідно до договору купівлі - продажу №7242/18/002285 від 28.05.2018 року , акту огляду реалізованого транспортного засобу від 28.05.2018 року власник автомобіля не як зазначає слідчий ОСОБА_6 , а ОСОБА_6 через представника ОСОБА_7 реалізував автомобіль «BMW 523I», 2005 р.в., чорного кольору, на транзитних номерах Т4 ТВ 7377, номер кузову: НОМЕР_2 є ОСОБА_8 .
Технічний паспорт, виданий на ім'я ОСОБА_4 на цей автомобіль відсутній слідчому судді не наданий.
Під час досудового розслідування зазначений вилучений автомобіль слідчим не був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не є підозрюваними, обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно ч.1 ст.173 КПК України, «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст. 170 КПК України», а саме запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, майна. Слідчим ОСОБА_3 не наведено законних і достатніх підстав для арешту майна, а тому застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження не є виправданим, та може призвести до порушення прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає за необхідне відмовити слідчому у задоволенні клопотання, так як ОСОБА_11 , ОСОБА_6 не є підозрюваними у будь-якому кримінальному провадженні.
Слідчим суддею не встановлена наявність правових підстав, передбачених ч.2 ст.170 КПК України, для арешту зазначеного у клопотанні майна, а тому приходить до висновку про необхідність відмовити слідчому в задоволенні клопотання про накладення арешту на указаний транспортний засіб, на теперішній час.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131-132, 167-173, 309, 395 КПК України (2012 р.), -
У задоволенні клопотання слідчому СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, а саме автомобіля марки «BMW 523I», 2005 р.в., чорного кольору, на транзитних номерах НОМЕР_1 , номер кузову: НОМЕР_2 - відмовити.
Ухвала протягом п'яти діб з дня її оголошення може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
14.08.2018