Справа № 136/1544/18
20 серпня 2018 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Стадника С.І.
секретаря судового засідання Белінської С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про продовження строку для прийняття спадщини, -
Позивач звернувсь до суду із вищевказаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не зробила. До складу спадщини увійшла земельна частка (пай) площею 3,62 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Сертифікату серії НОМЕР_1 від 23.07.1997 року на право на земельну частку (пай), що перебула у колективній власності КСП ім. Котовського с. Славна Липовецького району Вінницької області. Позивач, будучи сином спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування за законом, пропустив шестимісячний строк визначений законодавцем для прийняття спадщини по причині хвороби. Вказану обставину він вважає поважною причиною пропуску строку, що стало приводом для його звернення до суду із зазначеним позовом, яким він просить продовжити строк на два місяці для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
До суду представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Голова Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника органу місцевого самоврядування.
Оскільки учасники справи скористалися правом на розгляд справи у їх відсутність, суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів згідно частини третьої статті 200 ЦПК України, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть (а.с. 3). Після її смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не зробила.
До складу спадщини увійшла земельна частка (пай) площею 3,62 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Сертифікату серії НОМЕР_1 від 23.07.1997 року на право на земельну частку (пай), що перебула у колективній власності КСП ім. Котовського с. Славна Липовецького району Вінницької області.
З повідомлення Липовецької державної нотаріальної контори від 08.08.2018 року № 01-09/647, а також Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №52903086 слідує, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заведена.
Судом встановлено (а.с. 6), що ОСОБА_1 проживав протягом трьох років разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_2 до дня її смерті, яка проживала без реєстрації по АДРЕСА_1.
У рішенні від 14.11.2001 року по справі № 1-31/2001 (справа щодо прописки) Конституційний Суд України констатував, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (ст. 21 Конституції України). Водночас назване право не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (ст. 33 Конституції України).
З зазначеного слідує, що реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв'язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи.
Керуючись принципом верховенства права, закріпленим у статті 8 Конституції України, суд повинен виходити із того, що людина, її права та свободи є найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, факт відсутності запису про реєстрацію постійного місця проживання позивача за місцем реєстрації його матері - ОСОБА_2, з урахуванням зазначених обставин, не може слугувати підставою позбавлення його законного права на прийняття спадщини, яка відкрилась після її смерті в порядку, передбаченому статтею 549 ч.1 п.1 ЦК УРСР.
Враховуючи те, що позивач прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2 в порядку, який визначений статтею 549 ч.1 п.1 ЦК УРСР, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження йому строку для прийняття спадщини, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про продовження строку для прийняття спадщини, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С.І. Стадник