16 серпня 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
за участю особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
Відповідно до постанови, ОСОБА_2 19 травня 2018 року в 12 год. 00 хв. по вул. В.Кільцевій дорозі в м. Києві, керував автомобілем «Ауді», номерний знак BNC 871 та в порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з автомобілем «Мерседес», номерний знак НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до нього інший вид стягнення - штраф в розмірі 340 гривень.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, проте, на його думку, суд першої інстанції цього не врахував та не дослідив ці обставини під час ухвалення рішення.
ОСОБА_2 звертає увагу на те, що він щиро розкаюється у вчиненому правопорушенні та повністю визнає свою вину, за останні десять років вперше притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, апелянт зазначає, що внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення автомобіль «Мерседес» зазнав механічних пошкоджень, проте він намагається відшкодувати потерпілому завдану йому шкоду, оскільки визнає свою вину у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП).
В той же час, ОСОБА_2 звертає увагу на те, що єдиним джерелом його доходів є робота, пов'язана з керуванням транспортним засобом. В разі позбавлення його права керування транспортним засобом, він не зможе працювати та утримувати свою сім'ю.
З огляду на це, апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував ці обставини, а тому постанова суду підлягає зміні в частині накладення адміністративного стягнення.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що під час розгляду справи суд першої інстанції цих вимог закону дотримався не в повній мірі.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 не заперечує, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, проте вважає, що судом при вирішення питання про визначення виду адміністративного стягнення не в повній мірі враховано особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом'якшують відповідальність, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність.
Викладений у постанові судді висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законним та обґрунтованим, та ніким не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 порушив п. 10.1 ПДР України, а саме при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та допустив зіткнення з іншим автомобілем, внаслідок чого обидва автомобілі отримали значні механічні ушкодження, що підтверджуються схемою місця ДТП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненому та щиро кається.
В той же час, в суді апеляційної інстанції був допитаний свідок ОСОБА_4, який керував автомобілем «Мерседес», що отримав механічні пошкодження внаслідок ДТП. Свідок показав, що він рухався зі сторони шпалерного ринку по вул. В.Кільцевій дорозі, коли несподівано для нього з першої смуги руху в третю на розворот виїхав автомобіль «Ауді» та вчинив зіткнення з його автомобілем, внаслідок чого останній отримав ряд механічних пошкоджень та потребував евакуації, оскільки автомобіль не міг рухатись.
Відповідно до схеми місця ДТП, автомобіль «Мерседес» отримав такі механічні пошкодження: розбитий передній бампер, капот, передні фари, радіатор, кришка радіатора, праве переднє крило, а автомобіль «Ауді» - розбите заднє ліве крило, ліва передня фара, ліве переднє крило.
Апеляційний суд вважає, що порушення ОСОБА_2 ПДР України є грубим, про що свідчать як пояснення свідка ОСОБА_4, так і вищевказані пошкодження транспортних засобів.
Крім цього, згідно з пояснень самого ОСОБА_2, він є фізичною особою - підприємцем та позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості виконувати його трудові обов'язки.
Апеляційний суд вважає такі доводи ОСОБА_2 непереконливі, оскільки його діяльність як фізичної особи - підприємця, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є оздоблення текстильних виробів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих в магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, не пов'язана безпосередньо з керуванням автомобілем.
З урахуванням обставин вчиненого правопорушення, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2, не перелаштовуючись зі смуги в смугу, а відразу з першої смуги почав здійснювати рух через смуги для розвороту, що, на думку, апеляційного суду, є грубим порушенням ПДР України, рішення суду першої інстанції про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців є співрозмірним правопорушенню, оскільки саме такий вид стягнення буде справедливим та достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
З цих підстав апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 24 липня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун