15 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017000000001344, а саме на грошові кошти в сумі 3 145 000, 00 грн., які вилучено у ТОВ «Авіс-Інвестментс» (39684157) та 237 450, 00 грн., які вилучені у ОСОБА_8 .
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення не доведено наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою клопотання про арешт майна задовольнити. Так, апелянт не погоджується з висновками слідчого судді з приводу того, що стороною обвинувачення не доведено необхідності застосування такого обмежувального заходу, посилаючись на ті обставини, що доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо доказів, які дають підстави вважати, що вилучені в ході обшуку грошові кошти є предметом вчинення кримінального правопорушення, в зв'язку з чим вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України. Також, згідно доводів апеляційної скарги, надані прокурором матеріали є достатніми вважати, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення, втрат або пошкодження цього майна чи до інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На апеляційну скаргу від представника ТОВ «Авіс-Інвестментс» та ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_6 , надійшли заперечення, в яких останній посилаючись на законність та обґрунтованість постановленого судом рішення просить залишити його без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, представника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно, не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Так, відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя послався на ті обставини, що стороною обвинувачення не доведено наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим, як вбачається з наданих суду матеріалів, Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12017000000001344 від 13 вересня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що організованою злочинною групою осіб в період з січня 2017 по теперішній час, на території Київської, Донецької областей та міста Києва, за сприянням службових осіб Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області організовано протиправну діяльність, пов'язану з наданням послуг підприємствам реального сектору економіки з неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ, виведенню безготівкових грошових коштів у тіньовий, не контрольований державою готівковий обіг з подальшою їх легалізацією.
Організованою злочинною групою на території міста Києва, створено схему по виведенню безготівкових грошових коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг та подальшу їх легалізацію. Указана діяльність здійснюється під виглядом надання фінансових послуг (страхування, факторингу лізингу, тощо). Виконання договорів здійснюється за підробленими документами підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності ТОВ «Айур Фінанс», ТОВ «Авіс-Інвестментс», ТОВ «Альянс Фінанс».
Згідно доводів клопотання, службові особи ТОВ «Айур Фінанс», ТОВ «Авіс-Інвестментс», ТОВ «Альянс Фінанс», під прикриттям посадових осіб ДФС України здійснюють незаконну діяльність з конвертації (обготівкування) грошових коштів за підробленими документами з метою їх подальшого виводу в тіньовий сектор економіки.
На підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 01 червня 2018 року було проведено обшук нежитлових приміщень ТОВ «Авіс-Інвестментс» і ТОВ «Айур Фінанс» за адресою: м. Київ, просп. Миру, 15-А, в ході якого вилучено грошові кошти, дозвіл на вилучення яких було прямо вказано в ухвалі суду про проведення обшуку, на загальну суму 3 145 000, 00 грн., які згідно пояснень заступника директора ТОВ «Авіс-Інвестментс» ОСОБА_8 призначалися фізичним особам для надання позик, але підтверджуючих документів не було надано, а також було вилучено грошові кошти у сумі 237 450, 00 грн., які згідно пояснень ОСОБА_8 були його власними заощадженнями.
Постановою заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України, ОСОБА_7 від 12 липня 2018 року вказані грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017000000001344.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. З ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
На думку колегії суддів, надані прокурором матеріали містять достатньо даних, які дають підстави вважати, що грошові кошти в сумі 3 145 000, 00 грн. та 237 450, 00 грн., які були вилучені в ході проведення обшуку нежитлових приміщень ТОВ «Авіс-Інвестментс» і ТОВ «Айур Фінанс» за адресою: м. Київ, просп. Миру, 15-А, можливо набуті злочинним шляхом, є об'єктом кримінально протиправних дій, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.
Власником майна не надано жодних відомостей, які б підтверджували законність походження вилучених грошових коштів.
Враховуючи вище зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора та додані до нього матеріали містять достатнього даних, які дають правові підстави для накладення арешту на майно.
Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.
Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів, за наведених вище обставин, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню у зв'язку з необхідністю накладення арешту на зазначене в ньому майно з метою збереження речових доказів.
Надані прокурором матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017000000001344, а саме на грошові кошти в сумі 3 145 000, 00 грн., які вилучено у ТОВ «Авіс-Інвестментс» (39684157) та 237 450, 00 грн., які вилучені у ОСОБА_8 , скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017000000001344, задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на грошові кошти в сумі 3 145 000, 00 грн., які вилучено у ТОВ «Авіс-Інвестментс» (39684157) та 237 450, 00 грн., які вилучені у ОСОБА_8 ,
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/3918/2018 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1