14 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.,
при секретарі Заліській Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва в складі судді Батрин О.В. від 26 березня 2018 року, -
У березні 2018 року позивач звернувся доПечерського районного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення за рахунок державного бюджету, матеріальної шкоди заподіяної терористичним актом.
Просив відшкодувати шкоду за зруйноване домоволодіння у сумі 1 427 047 грн., за втрату майна, що знаходилось у домоволодінні на суму 387 489 грн., та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року позовну заяву направлено для розгляду за підсудністю до Попаснянського районного суду Луганської області.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Вказував, що суд помилково застосував до вказаних правовідносин ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки згідно акту № 106 від 12.08.2016 про обстеження пошкоджень домогосподарства встановлено, що будинок зруйновано та його неможливо використовувати за призначенням. Сукупність непов'язаних між собою будматеріалів лежить на землі, але ці будматеріали не пов'язані з землею, тобто залишки домоволодіння не підпадають під ознаки нерухомого майна, регламентовані ч. 1ст. 181 ЦК України.
Просив скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.
Представник КМУ проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Справа № 757/14355/18-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5481/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
Державна казначейська служба України про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання свого представника не направила, причини неявки суду не повідомила, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про передачу позовної заяви для розгляду за підсудністю до Попаснянського районного суду Луганської області суд першої інстанції виходив з того, що спір виник щодо нерухомого майна, а тому підлягають застосуванню положення. ст. 30 ЦПК України, та позов повинен пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачається, що принцип безперешкодного доступу до правосуддя визнається міжнародним співтовариством як фундаментальний.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив відшкодувати за рахунок державного бюджету кошти за зруйноване домоволодіння у сумі 1 427 047 грн., за втрату майна, що знаходилось у домоволодінні на суму 387 489 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що позивачу спричинено майнову та моральну шкоду та пред'явлений позов не є спором, що виник з приводу нерухомого майна.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Разом з цим, словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, в яких об'єктом спірного матеріального правовідношення є нерухоме майно. Однак, предметом спору у вказаній справі є саме відшкодування шкоди за знищення майна, що не можна ототожнювати зі спором щодо нерухомого майна.
Передаючи позовну заяву за підсудністю до Попаснянського районного суду Луганської області, суд першої інстанції належним чином не перевірив позовні вимоги та дійшов помилкового висновку про необхідність застосування правил виключної підсудності.
Таким чином, оскільки місцезнаходження відповідачів є Печерський район міста Києва, даний позов обґрунтовано подано до Печерського районного суду міста Києва в порядку ч. 2 ст. 27 ЦПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381- 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргуОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року - скасувати, справу за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди,направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 17.08.2018
Суддя-доповідач
Судді