14 cерпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.,
при секретарі Заліській Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Денвал Фрут» про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва у складі судді Колесника О.М. від 30 березня 2018 року,-
У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 524 503,54 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 05.09.2013 між ПАТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «Денвал Фрут» укладено договір № K5VKLOF04153 про надання овердрафтового кредиту, згідно якого ТОВ «Денвал Фрут» отримав кредитний ліміт овердрафт у розмірі 316 000,00 грн., строком до 04.09.2014.
05.09.2013 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № K5VKLOF04153/DP1, відповідно до якого останній зобов'язався солідарно відповідати перед ПАТ КБ «Приват Банк» у повному обсязі за виконання зобов'язань ТОВ «Денвал Фрут».
В період з 22.11.2013 по 26.11.2015 між ПАТ КБ ТОВ «Приват Банк» та ТОВ «Денвал Фрут» укладались договори про внесення змін до договору № K5VKLOF04153 від 05.09.2013, відповідно до яких кредитний ліміт овердрафту становить 2 941 000,00 грн., строком до 01.09.2016 з безперервним користуванням кредитом не більше 30 днів та сплатою процентів за користування кредитом: протягом 1-3 днів - 31% річних, протягом 4-7 днів - 32% річних, протягом 8-15 днів - 33% річних, протягом 16-30 днів - 34 % річних.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року позов задоволено.
Справа № 753/11378/17-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5227/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку 524 503, 54 грн. в рахунок стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом на підставі договору № K5KLOF04153 про надання овердрафтового кредиту, 7 867,55 грн. судового збору, а всього 532 371,09 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилався на не законність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначав, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що банк в односторонньому порядку змінив обсяг зобов'язань у бік збільшення щодо розміру кредиту та розміру відсотків, а поручитель не надавав своєї згоди на вказані зміни умов договору, у зв'язку з чим порука припинилась відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Крім того, порука припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки кредитор не пред'явив вимоги до поручителя протягом 6 місяців з моменту пропущення строку погашення платежу боржником, а оскільки граничний строк виконання грошового зобов'язання з повернення кредиту становить 03.09.2014, у кредитора виникло право пред'явити вимогу до 04.03.2015.
Зазначав, що судом при ухвалені рішення не досліджено спірний договір, не встановлено моменту прострочення виконання зобов'язання, не досліджено питання коли банк був зобов'язаний направити вимогу поручителю, не встановлено обставин дійсності правочинів, якими вносились з міни до кредитного договору.
Просив рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала просила задовольнити з наведених у ній підстав.
Позивач та третя особа про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та третьої особи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 05.09.2013 між ПАТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «Денвал Фрут» укладено договір № K5VKLOF04153 про надання овердрафтового кредиту, згідно якого ТОВ «Денвал Фрут» отримав кредитний ліміт овердрафту у розмірі 316 000,00 грн., строком до 04.09.2014 з безперервним користуванням кредитом не більше 30 днів та сплатою процентів за користування кредитом: протягом 1-3 днів - 17% річних, протягом 4-7 днів - 18% річних, протягом 8-15 днів - 20% річних, протягом 16-30 днів - 21 % річних. (а.с. 7-10).
Відповідно до п. 4.1 Договору, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня позивальник сплачує проценти виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом. Розмір ставки встановлений у п. А.7 Договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору, відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4, 2.2.17 цього договору, Позичальник сплачує банку проценти у розмірі, визначеному п. А.8 цього Договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п. А.3 цього Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.3 цього договору, термін повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 2.2.7, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми прострочення платежу за кожен день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
05.09.2013 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № K5VKLOF04153/DP1, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати перед ПАТ КБ «Приват Банк» у повному обсязі за виконання зобов'язань Позичальником. (а.с.19).
В період з 22.11.2013 по 26.11.2015 між ПАТ КБ «Приват Банк»та ТОВ «Денвал Фрут» укладались договори про внесення змін до договору № K5VKLOF04153 про надання овердрафтового кредиту від 05.09.2013, відповідно до яких кредитний ліміт овердрафту становить 2 941 000,00 грн., строком до 01.09.2016 з безперервним користуванням кредитом не більше 30 днів та сплатою процентів за користування кредитом: протягом 1-3 днів - 31% річних, протягом 4-7 днів - 32% річних, протягом 8-15 днів - 33% річних, протягом 16-30 днів - 34 % річних. (а.с. 50-101).
Відповідно до п. 4.1 договору поруки № K5VKLOF04153/DP1 цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 09.06.2017 р. заборгованість за порушення зобов'язань за кредитним договором становить 4 806 485,78 грн., яка складається з: 2776783,46 грн. - заборгованості за кредитом; 1701740,23 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 327962,09 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.(а.с.11-18).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонам.
Згідно ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (солідарна відповідальність), включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Доводи апеляційної скарги що зобов'язання за договором поруки припинилися на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки банк в односторонньому порядку змінив обсяг зобов'язань у бік збільшення щодо розміру кредиту та розміру відсотків, а поручитель не надавав своєї згоди на вказані зміни умов договору, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Таким чином ОСОБА_2 у договорі поруки надав свою згоду на збільшення зобов'язань за кредитним договором, а тому доводи апеляційної скарги, що порука припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України є необґрунтованими.
Посилання відповідача на припинення поруки на підставі п. 4 ст. 559 ЦК України також відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Тобто положення ч. 4 ст. 559 ЦК України містить три самостійні підстави припинення поруки в залежності від того, яких умов досягли сторони при укладенні кредитного договору та договору поруки.
Якщо сторони визначили у договорі поруки строк припинення поруки, то порука припиняється у визначений у договорі строк.
Припинення поруки за умови, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя передбачено лише у тому випадку, якщо договором поруки не встановлено строку припинення поруки.
Припинення поруки за умови, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки передбачено у тому випадку, коли не встановлений строк основного зобов'язання.
Відповідно до п. 4.1 договору поруки сторони домовилися, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.
Тобто сторони при укладенні договору поруки визначили строк, після якого порука припиняється.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що відповідач як поручитель, залишаєтьсязобовязаними перед кредитором ПАТ Комерційний Банк «Приват Банк» до повного виконання сторонами обов'язків за кредитним договором.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 524 503, 54 грн. в рахунок стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом на підставі договору № K5KLOF04153 про надання овердрафтового кредиту.
Посилання відповідача що позивач порушив умови договору, оскільки не направив на його адресу вимоги із зазначенням невиконаного зобов'язань є необґрунтованим, оскільки згідно п.1.1 Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язань. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, оскільки розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, про що ухвалив відповідне рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 17.08.2018.
Суддя-доповідач
Судді