Справа № 11-cc/796/4065/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
08 серпня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 липня 2018 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
власника майна - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.07.2018 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене під час обшуку 03.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти у розмірі 137 934 долари США ;
- грошові кошти у розмірі 1 857 934 гривні;
- планшет IPad DLXR 90 H3 CMLP;
- моноблок "LENOVO PVBBR-C8W62-4GDJJ-JRPRB-9FMFX.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчогоПечерського районного суду міста Києва від 23.07.2018 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 про накладення арешту на майно ОСОБА_6 відмовити.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що органом досудового розслідування не доведена необхідність накладення арешту на майно, а прокурором не зазначені підстави накладення арешту на майно третьої особи, як того вимагає ч. 4 ст. 170 КПК України.
ОСОБА_6 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а з моменту проведення обшуку, його досі не було допитано.
Приміщення, у якому було проведено обшук є його робочим місцем, як нотаріуса (відповідно до додатку до реєстраційного посвідчення № 1573 від 21.12.2015 року), а вся вилучена техніка є офісною технікою, в якій знаходилася інформація, що є нотаріальною таємницею.
На думку представника ОСОБА_7 прокурором не доведено, що вилучені грошові кошти здобуті ОСОБА_6 злочинним шляхом та наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КК України. Крім того, не зазначені підстави для накладення арешту на майно третьої особи, як того вимагає абзац 2 ч. 4 ст. 170 КПК України.
В обґрунтування своїх доводів, представник посилається на практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, яка спрямована не тільки на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати заходів, спрямованих на захист права власності ( "Броньовський проти Польщі", "Амюр проти Франції" та ін.).
Далі, адвокат зазначає, що вилучені гроші були необхідні ОСОБА_6 для придбання квартири відповідно до попереднього договору № 4027/СО26/105 купівлі-продажу квартири від 29.04.2018 року, а не для протизаконних дій, в тому числі, передбачених ч. 2 ст. 258-2 КК України.
Представник просить звернути увагу, що слідчий суддя не дав оцінки тому, що в протоколі обшуку неправильно зазначена сума грошових коштів, які фактично були вилучені у ОСОБА_6 , а його проведення було здійснене з порушенням права особи на правову допомогу.
В судове засідання у справі представник ОСОБА_7 не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції,що слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12015000000000092, внесене 24.02.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що невстановленими особами, що перебувають на території Донецької та Луганської областей, використовують грошові кошти заборонених російських електронних платіжних систем для фінансування терористичних груп (організацій) ЦНР і ЛНР, та за допомогою яких виплачується грошова винагорода учасникам незаконних збройних формувань, здійснюється закупівля для них продуктів харчування та матеріально-технічного забезпечення, що використовується під час здійснення терористичних актів, утримуються засоби масової інформації через які здійснюється інформаційна політика на їх користь та через які розповсюджуються заклики до вчинення терористичних актів. Представники російських платіжних систем у своїй діяльності використовують так звані "електронні обмінні пункти", через які з карткових рахунків українських банків здійснюється переказ коштів на електронні гаманці учасників незаконних збройних формувань та так званих волонтерів ДНР і ЛНР, які в подальшому використовуються для фінансування тероризму.
Також зазначено, що невстановлені досудовим слідством особи сприяють діяльності окремих груп терористів терористичних організацій ДНР та ЛНР, шляхом перерахування грошових коштів з підконтрольної українській владі території на тимчасово окуповану територію України. Для цього вищевказані громадяни використовують веб-ресурси серед яких (Receive-money.biz»), які дають можливість здійснювати перерахування грошових коштів з карткових рахунків українських банків та офіційних платіжних систем («Webmoney UA», «Приват 24» тощо) на електронні гаманці заборонених в Україні російських платіжних систем QIWI ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Яндекс-гроші тощо) та подальшого їх обготівкування на тимчасово окупованій території України.
Згідно Реєстру платіжних систем Національного банку України, систем розрахуй учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури - платіжні системи QI « Visa Wallet», Яндекс-гроші не мають права здійснювати діяльність в Україні та відповіді реєстрацію не проходили. Сама можливість здійснювати перерахунки між російським - платіжними системами (QIWI Visa Wallet, Яндекс гроші тощо) та українськими платіжний системами («Webmoney», «Приват24» тощо) відсутня.
Враховуючи відсутність на непідконтрольних українській владі територіях ДНР/ЛН: функціонування банківських платіжних систем, вказана схема дає можливість здійснювати протиправні та безконтрольні конфіденційні транзакції, у тому числі для фінансували терористичних організацій.
03.05.2018 року в рамках вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук приміщення нотаріальної контори (пункт обмінну електронної і крипто валюти), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого з-поміж інших речей і документів у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та вилучені наступне тимчасово вилучене майно: купюри номіналом 100 (сто) доларів США, 50 (п'ятдесят доларів США, 20 доларів США, 10 (десять) доларів США, 5 (п'ять) доларів США та 1 (один долар США на загальну суму 137934 (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять чотири доларів США та купюри номіналом 500 (п'ятсот) гривень і 200 (двісті) гривень на загальну суму 1720000 (один мільйон сімсот двадцять тисяч) гривень, планшет марки «Ipad» s/n DLXR90H3CMLP, моноблок марки «Lenovo» s/n PWBBR-C8W62-4GDJJ-JRPRB-9FMFX.
05.05.2018 року прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 звернувся клопотанням до Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене під час обшуку 03.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти у розмірі 137 934 долари США ;
- грошові кошти у розмірі 1 857 934 гривні;
- планшет IPad DLXR 90 H3 CMLP;
- моноблок "LENOVO PVBBR-C8W62-4GDJJ-JRPRB-9FMFX, мотивуючи його тим. що у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України та постановою слідчого вони визнані речовими доказами.
23.07.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання було задоволено.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12015000000000092 від 24.02.2015 року, слідчий суддя виходив з того, що арешт майна у даному кримінальному провадженні необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів, наданих прокурором до клопотання, кримінальне провадження здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, тобто фінансування тероризму.
Ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 12015000000000092 від 24.02.2015 року, яке належить ОСОБА_6 , а саме: грошові кошти у розмірі 137 934 долари США, грошові кошти у розмірі 1 857 934 гривні, планшет IPad DLXR 90 H3 CMLP, моноблок "LENOVO PVBBR-C8W62-4GDJJ-JRPRB-9FMFX, які були вилучені під час обшуку 03.05.2018 року за адресою: м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 4а, разом з тим, стороною обвинувачення не надано, а слідчим суддею не встановлено наявність належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. В матеріалах, доданих слідчим до клопотання зокрема і у Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань, що вбачається з витягу доданого до клопотання, відсутні будь-які дані, які б підтверджували відношення ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК Українита наявність останньому повідомлення про підозру.
Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що грошові кошти, були набуті ОСОБА_6 кримінально протиправним шляхом та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність винесеної постанови слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_12 від 04.05.2018 року про визнання грошових коштів речовими доказами.
Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту грошових коштів для його власника.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 липня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене під час обшуку 03.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти у розмірі 137 934 долари США ;
- грошові кошти у розмірі 1 857 934 гривні;
- планшет IPad DLXR 90 H3 CMLP;
- моноблок "LENOVO PVBBR-C8W62-4GDJJ-JRPRB-9FMFX, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене під час обшуку 03.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти у розмірі 137 934 долари США ;
- грошові кошти у розмірі 1 857 934 гривні;
- планшет IPad DLXR 90 H3 CMLP;
- моноблок "LENOVO PVBBR-C8W62-4GDJJ-JRPRB-9FMFX, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4