Ухвала від 16.08.2018 по справі

УХВАЛА

16 серпня 2018 року

м. Київ

Провадження № 13-36зво18

Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 , перевіривши клопотання ОСОБА_2 про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2006 року та ухвали Верховного Суду України від 03 жовтня 2006 року в порядку виключного провадження,

установив:

Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2006 року ОСОБА_2 засуджено за пунктами 1, 4, 6 ч. 2 ст. 115, частинами 3, 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263, ст. 257 КК та на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів - до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 03 жовтня 2006 року вищевказаний вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено без зміни, а касаційні скарги засуджених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та їх захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - без задоволення.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_2 подав заяву про перегляд ухвали Верховного Суду України від 03 жовтня 2006 року за нововиявленими обставинами, за результатом розгляду якої ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - ККС) від 07 червня 2018 року його заяву залишено без задоволення.

04 липня 2018 року (згідно поштової відмітки (штемпеля) на конверті) ОСОБА_2 подав клопотання (підписане ним 03 липня 2018 року) до Верховного Суду для його розгляду у складі Великої Палати.

У своєму клопотанні засуджений просить переглянути вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2006 року та ухвалу Верховного Суду України від 03 жовтня 2006 року в порядку виключного провадження (п. 2 ч. 1 ст. 4004, ч. 6 ст. 4006 КПК 1960 року). Також у своєму клопотанні засуджений висловлює свою незгоду з фактичними обставинами та посилається на неправильне застосування кримінального закону і істотне

порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Перевіривши клопотання на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), приходжу до висновку про необхідність залишення клопотання ОСОБА_2 без руху з огляду на таке.

П. 2 ч. 1 ст. 4004, ч. 6 ст. 4006 КПК 1960 року на які посилається засуджений у своєму клопотання виключені з цього Кодексу на підставі Закону N 2453-VI від 07 липня 2010, а сам КПК 1960 року 19 листопада 2012 року втратив чинність на підставі закону № 4651-17 від 13 квітня 2012 року у зв'язку з початком дії нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК 2012 року).

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон № 2147-VIII).

Законом № 2147-VIII внесено зміни до КПК, відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду не наділена повноваженнями щодо «повторної» касації і не є судом четвертої інстанції, а отже не має компетенції переглядати за зверненнями (скаргами) учасників кримінального провадження судові рішення суду касаційної інстанції, ухвалені за результатами розгляду касаційних скарг.

Клопотання засудженого ОСОБА_2 зводиться до повторного касаційного перегляду судових рішень, чого чинним кримінально процесуальним законодавством не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду наділена повноваженнями на здійснення кримінального провадження за виключними обставинами з підстав передбачених ст. 459 КПК.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті КПК виключними обставинами визнаються: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення

Статтею 462 КПК передбачені чіткі вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами в якій крім іншого повинні містись посилання на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Однак, всупереч вищезазначеним вимогам ОСОБА_2 не наведено жодного обґрунтування наявності таких обставин, які б слугували підставою для здійснення кримінального провадження за виключними обставинами.

Також, викладене скаржником прохання не відповідає змісту ст. 467 КПК щодо повноважень Верховного Суду за наслідками розгляду клопотання за виключними обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за новоявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 цього Кодексу.

Зазначені недоліки позбавляють можливості вирішити питання про відкриття провадження, і є підставою для залишення скарги без руху та надання заявникові строку для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 429, 462, 464 КПК, розділом X “Прикінцеві положення» КПК, п. 15 розділу XI«Перехідні положення» КПК,

постановив:

Клопотання ОСОБА_2 про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2006 року та ухвали Верховного Суду України від 03 жовтня 2006 року в порядку виключного провадження залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк клопотання буде повернуто заявнику з усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду ОСОБА_1