Постанова
Іменем України
14 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 638/12327/16-ц
провадження № 61-1937св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: акціонерне товариство «Харківобленерго», начальник Північного РВЕ Гончаров О. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2016 року у складі судді Семеряд І. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до АТ «Харківобленерго», начальника Північного РВЕ Гончарова О. А. про визнання недійсним договору користування електричною енергією.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала районного суду мотивована тим, що позивач у наданий строк для усунення недоліків не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2017 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2016 року залишено без змін з тих підстав, щоухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.
У касаційній скарзі, поданій 29 листопада 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2017 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані ухвали є незаконними, постановленими з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для виконання її вимог.
Згідно з підпунктом 11 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
13 січня 2018 року касаційну скаргу разом з доданими матеріалами передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2018 року поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2016 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2017 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дзержинського районного суду м. Харкова.
15 лютого 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди встановили, що 01 серпня 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 про визнання недійсним договору користування електричною енергією.
Позовна заява за формою і змістом має відповідати положенням статті 119 ЦПК України в редакції, чинній на час подання позову.
Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення до суду, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2016 року позовна заява залишена без руху, оскільки у ній не повністю зазначено ім'я (найменування) відповідача та його місцезнаходження (не зазначено вулицю); у пунктах 3 та 4 заявник просить стягнути судовий збір та витрати, однак не зазначає їх розмір та з кого саме необхідно здійснити стягнення; оскаржуючи договір від 25 жовтня 2013 року, до заяви додає договір від 09 жовтня 2013 року, з наданням строку для усунення її недоліків.
03 серпня 2016 року позивачу направлено копію зазначеної ухвали, яку вона отримала 13 жовтня 2016 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення.
Згідно з частиною другою статті 121 ЦПК Українив редакції, чинній на час вирішення питання про прийняття позову, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Станом на 01 листопада 2017 року позивач вимоги ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2016 року не виконала повністю, жодним чином на неї відреагувала.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, визнаючи позовну заяву ОСОБА_4 неподаною, обґрунтовано виходив з того, що позивач у наданий їй строк вимоги ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2016 року не виконала, недоліків заяви не усунула.
Судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних ухвал дотримано вимоги цивільного процесуального закону, а наведені у касаційній скарзі обставини не впливають на правильність їх постановлення і висновків судів не спростовують.
При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвал судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В.І. Журавель
В.І. Крат