Ухвала
Іменем України
16 серпня 2018 року
м. Київ
Провадження № 51 - 8082 впс 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянув клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 про направлення кримінального провадження № 52017000000000824 щодо ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Суть питання та встановлені судом обставини
До Верховного Суду надійшло клопотання начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про направлення кримінального провадження № 52017000000000824 щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_11 є головою Дружківського міського суду Донецької області, інкриміноване йому діяння вчинив у приміщенні цього суду, досудове розслідування проводила Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України, яка й направила обвинувальний акт у порядку ст. 291 КПК України до Солом'янського районного суду м. Києва. Проте, у клопотанні зазначається, що відповідно до ч. 2 ст. 32 КПК України кримінальне провадження повинно розглядатися судом, найбільш територіально наближеним до Дружківського міського суду Донецької області, іншої адміністративно-територіальної одиниці.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисники у суді касаційної інстанції заперечили проти задоволення клопотання.
Мотиви Суду
Згідно ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до частини 2 цієї норми процесуального закону кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці.
Як убачається з обвинувального акту, місцем вчинення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 інкримінованого їм кримінального правопорушення є службовий кабінет судді ОСОБА_11 , розташований у приміщенні Дружківського міського суду Донецької області. Тобто, місце вчинення кримінального правопорушення чітко встановлено і згідно ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження мав би здійснювати вищезазначений суд відповідно до територіальної підсудності.
Проте, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 26 червня 1997 року № 398/97-ВР ОСОБА_11 обрано безстроково на посаду судді Дружківського міського суду Донецької області.
Отже, при направленні обвинувального акта до суду для розгляду кримінального провадження по суті, прокурор мав усі передбачені законом підстави для визначення підсудності даного кримінального провадження із дотриманням вищенаведених вимог, передбачених ст. 32 КПК України. Проте, кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було направлено прокурором у Солом'янський районний суд м. Києва.
З копії ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року вбачається, що у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 16.30 год. 09 жовтня 2018 року, під час якого відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, серед іншого, має вирішуватися й питання про підсудність кримінального провадження конкретному суду.
Усупереч наведеному та своїй позиції, висловленій під час направлення кримінального провадження для розгляду по суті до Солом'янського районного суду м. Києва, прокурор звернувся до Верховного Суду із клопотанням про зміну територіальної підсудності кримінального провадження, тобто, позиція прокурора є непослідовною. До того ж у клопотанні не зазначено підстав, з яких провадження щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було направлено з порушенням (як зазначає прокурор) територіальної підсудності саме до Солом'янського районного суду м. Києва.
Крім того, клопотання прокурора про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів не вмотивовано з огляду на положення ч. 2 ст. 32 КПК України. В даному випадку кримінальне провадження стосовно судді не здійснюється тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, тому відсутні підстави для направлення провадження до найбільш територіально наближеного суду іншої адміністративно-територіальної одиниці. Питання визначення підсудності кримінального провадження не входить до компетенції Верховного Суду.
З урахуванням викладеного та положень статей 32, 34 КПК України колегія суддів вважає, що клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 слід залишити без задоволення.
З цих підстав Суд постановив:
Клопотання начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратуриГенеральної прокуратури України ОСОБА_10 про передачу кримінального провадження № 52017000000000824 щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до найбільш територіально наближеного до Дружківського міського суду Донецької області суду іншої адміністративно-територіальної одиниці - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_13
