Постанова
Іменем України
16 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 219/9201/16-ц
провадження № 61-25127св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Курило В. П., Мірути О. А., Соломахи Л. І.,
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 від 10 вересня 2015 року.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали в зазначеному будинку.
Смерть чоловіка стала для неї тяжкою втратою, вона погано себе почувала, тяжко хворіла, перенесла операцію, потребувала матеріальної допомоги та стороннього догляду.
10 вересня 2015 року між нею та відповідачем укладений договір купівлі-продажу її будинку АДРЕСА_1, за умовами якого вона продала відповідачу будинок за 100 грн, а він обіцяв надавати їй матеріальну допомогу, однак обіцянки не виконав.
Просила позов задовольнити, визнати договір купівлі-продажу недійсним з підстав, передбачених статтею 233 ЦК України.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2016 року позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 від 10 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Рішення районного суду мотивовано тим, що оспорюваний правочин вчинено позивачем під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому підлягає визнанню недійсним.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 як особи, яка не брала участі в розгляді справи, задоволено частково. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішенням міськрайонного суду були вирішені питання про права та обов'язки ОСОБА_7, яка не була залучена до участі у справі.
У касаційній скарзі, поданій 21 листопада 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2017 року, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду є незаконними, постановленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Рішення суду першої інстанції не порушує права ОСОБА_7, оскільки оскаржуваний правочин хоча і був укладений під час їх шлюбу, однак будинок придбано за його особисті кошти, тому є його особистою власністю.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року поновлено ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2017 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14 травня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди встановили, що ОСОБА_4 була власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17 березня 1993 року Першою артемівською державною нотаріальною конторою.
10 вересня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 будинок з надвірними спорудами па АДРЕСА_1 за 100 грн.
Оскаржуючи вказаний правочин, ОСОБА_4 посилалася на те, що він укладений під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК Українив редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Аналогічна норма закріплена в частині першій статті 352 ЦПК України.
ОСОБА_7, яка не брала участі в розгляді справи, звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що цим рішенням вирішено питання про її права, оскільки будинок - предмет спору, був придбаний у період її шлюбу з ОСОБА_5, а тому є спільним майном подружжя відповідно до статті 60 СК України і підлягає поділу згідно зі статтею 70 СК України, на підтвердження своїх доводів надала копію ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2016 року про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_5 відчужувати будинок АДРЕСА_1, постановленої у справі за її позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.
Апеляційний суд установив, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, укладений 14 лютого 1996 року, розірвано рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2016 року.
Будинок АДРЕСА_1 було придбано ОСОБА_5 у період шлюбу з ОСОБА_7
Рішення суду про визнання зазначеного будинку особистим майном ОСОБА_5 відсутнє. Справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про його поділ як майна подружжя знаходиться на розгляді в суді.
Встановивши, що оскаржуване судове рішення порушує права та законні інтереси ОСОБА_7, яка не була залучена до участі у справі і була позбавлена права давати пояснення з приводу спору між сторонами у справі, а також виходячи з того, що апеляційний суд позбавлений можливості на стадії апеляційного розгляду залучати до участі в розгляді справи інших осіб, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.
Сам по собі факт придбання спірного майна за час шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. У тому разі, якщо майно набувається у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, то воно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Аналіз положень статей 57 та 62 СК України дає підстави для висновку про те, що стаття 57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об'єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об'єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об'єктами спільної сумісної власності подружжя.
Доводи касаційної скарги про те, що спірний будинок придбавався ним за особисті кошти, є його особистою власністю, а тому права ОСОБА_7 ухваленим рішення не порушено, не заслуговують на увагу, оскільки правовий режим спірного майна на час вирішення цього спору не визначено.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі відповідач.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В.І. Журавель
В.І. Крат