Ухвала
20 серпня 2018 року
м. Київ
справа №328/2562/15-ц
провадження № 61-20267ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 05 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова Вячеслава Миколайовича про скасування постанови слідчого та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 05 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В. М. про скасування постанови слідчого, відшкодування матеріальної та моральної шкодивідмовлено. Закрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В. М. про скасування постанови слідчого та відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині стягнення матеріальної шкоди, та скасування, визнання недійсною, незаконною постанови слідчого Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 від 10 грудня 2003 року Токмацького РВ ГУМВС України в Запорізькій області.
14 березня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 05 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень неповажними, касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 05 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11 червня 2018 року.
На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 02 липня 2018 року подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 05 січня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року мотивовану тим, що копії рішень суду першої та апеляційної інстанцій в необхідній йому кількості отримав лише 06 березня 2018 року, що підтверджується супровідним листом Чернігівського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року вих. № 02-02/93/2018. Крім того, посилався на необ'єктивність та упередженість суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ при розгляді його касаційних скарг у справах № 338/307/14-ц, 328/623/17-ц, 328/366/17-ц.
Відповідно до частини третьої статті 222 ЦПК України 2004 року особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
За змістом вказаної статті обов'язок суду направити копію повного судового рішення передбачений щодо осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні.
Як убачається із змісту ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 05 січня 2016 року, просив суд проводити апеляційне провадження за його відсутності через похилий вік та хворобу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року надіслана судом до Реєстру 25 березня 2016 року, зареєстрована 25 березня 2016 року, оприлюднена 29 березня 2016 року.
Відповідно до супровідного листа Чернігівського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2018 року вих. № 02-02/93/2018 копії рішення суду першої інстанції від 05 січня 2016 року та ухвали апеляційного суду від 22 березня 2016 року надіслано на адресу ОСОБА_1 на підставі його заяви від 16 лютого 2018 року.
Разом з цим ОСОБА_1 не зазначив, чи мало місце порушення судом норм процесуального права щодо порядку виготовлення та вручення судового рішення, передбачених статтею 222 ЦПК України 2004 року саме після проголошення судового рішення апеляційного суду від 22 березня 2016 року.
Наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки він не навів обставин на підтвердження неможливості подати касаційну скаргу в межах строку, передбаченого для оскарження ухвали апеляційного суду від 22 березня 2016 року, та протягом двох років після її ухвалення.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків на касаційне оскарження і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту четвертого частини другої статті 394 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту четвертого частини другої статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, та те, що інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження судовихрішень, які б могли свідчити про наявність особливих і непереборних обставин, за яких заявник не подав касаційну скаргу, у передбачений законом строк та які б виправдали пропуск строку тривалістю два роки не надано,тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 05 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 05 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова Вячеслава Миколайовича про скасування постанови слідчого та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Лесько