Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І.
15 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 545/3728/16-ц
провадження № 61-9958св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (головуючого), Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П. касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнив, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 20 грудня 2017 року скасував. Задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про усунення перешкод у користуванні.
Не можу погодитися з цим рішенням колегії суддів з таких причин.
1. Аналіз змісту оскаржених рішень свідчить, що при відмові у задоволенні позову суди зробили висновок про недоведеність позовних вимог в частині створення перешкод у користуванні власністю саме відповідачем ОСОБА_7, оскільки він не проживає та не користується приміщенням літньої кухні, заперечує наявність у нього ключів, а у вказаному приміщенні проживають інші особи до яких не пред'явлені позовні вимоги і які не залучені до розгляду справи.
Суди встановили, що сторони у справі спірним приміщенням не користуються та мешкають за іншою адресою, а в приміщенні літньої кухні вже тривалий час проживають інші особи, що в свою чергу не заперечувалося позивачем.
2. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
3. У касаційній скарзі ОСОБА_6 вказувала, що суд безпідставно відмовив у залученні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (осіб, які проживають у приміщенні літньої кухні, що належить ОСОБА_7.) як співвідповідачів.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що клопотання ОСОБА_6 про залучення співвідповідачів було заявлене у суді першої інстанції, що підтверджується журналом судового засідання (а. с. 137), проте суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання у зв'язку із його необґрунтованістю та роз'яснив право звернутися із позовом до інших осіб у іншому провадженні.
4. Відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції) суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Порядок проведення попереднього судового засідання регулювався нормами розділу III «Позовне провадження» глави 3 «Провадження у справі до судового розгляду», а розгляд справи регулювався нормами глави 4 «Судовий розгляд» ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції).
За змістом вказаних положень процесуального законодавства (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції) залучення до участі у справі співвідповідачів у суді першої інстанції могло мати місце на будь-якій стадії до ухвалення судового рішення.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі № 378/170/17.
Отже, суд першої інстанції безпідставно відмовив у залученні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як співвідповідачів.
5. У зв'язку із цим підстави для зобов'язання саме відповідача ОСОБА_7 усунути перешкоди відсутні. Касаційну скаргу слід було задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суддя: В. І. Крат