ун. № 759/12163/18
пр. № 1-кп/759/1064/18
17 серпня 2018 року
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12018100080001419, внесеного 20.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.03.2018 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 19.02.2018 року приблизно о 14 год. 30 хв., знаходячись у приміщенні магазину «АТБ-маркет», що по проспекту Перемоги, 136 у м. Києві, звернув увагу на «корзини споживчі сині 28 л.», що знаходились праворуч від входу до магазину, які вирішив таємно викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв чотири «корзини споживчі сині 28 л.», вартістю 83 грн. 50 коп. кожна, а всього чужого майна на загальну суму 267 грн. 20 коп. (без ПДВ) та вийшов із магазину, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема, він пояснив, що 19.02.2018 року, приблизно о 14 год. 30 хв., він знаходився у приміщенні магазину «АТБ-маркет», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136, та побачив пластикові кошики справа від входу та, зважаючи, що нікого поруч не було, взяв чотири кошики та вийшов із магазину та після цього продав викрадене майно. Крадіжку скоїв у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. ОСОБА_3 просив застосувати до нього покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні повторного таємного викрадення чужого майна на суму 267 грн. 20 коп. доведена повністю. Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_3 , який осудний, не одружений, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , середню освіту, працездатний, але на даний час офіційно не працює, раніше судимий, за даними облікової документації не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра, має постійне місце реєстрації та проживання, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у межах санкції цієї частини ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив даний злочин до постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 29.03.2018 року, остаточно ОСОБА_3 слід визначити покарання із врахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини справи та наявність обставини, що пом'якшує його покарання, суд вважає за можливе застосувати до нього вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування остаточно визначеного покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, призначене обвинуваченому покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання, призначене за даним вироком у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі зі звільненням його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, та за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.03.2018, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, які виконувати самостійно.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1