Справа № 761/12196/18
Провадження № 1-кс/761/8335/2018
14 серпня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СУ ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 4201510000001087 щодо неповернення тимчасово вилученого майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СУ ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 4201510000001087 щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
На обґрунтування доводів скарги заявник зазначає, що 05.11.2015 на підставі ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження № 42015100000001087 було проведено обшук у квартирі, що належить ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 під час якого було вилучені, зокрема жорсткий диск Seagate S/NNA5BMLDF з USB кабелем та коробкою до нього, а також грошові кошти в сумі 3600 доларів США.
Вказані речі та грошові кошти, що були вилученні під час проведення обшуку належать ОСОБА_4 , жодного доказового значення у кримінальному провадженні не мають, є тимчасово вилученим майном, а тому підлягають поверненню власнику. З огляду на вказане, заявник просив зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 належне їй майно, що було вилучене за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення обшуку.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , підтримав заявлені вимоги та просив скаргу задовольнити з підстав наведених у ній.
Слідчий в судове засідання не з'явився повідомлений належним чином, що у відповідності до ч.3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги у його відсутності.
Слідчий суддя, заслухавши захисника, дослідивши скаргу та додані додані матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення безпідставним, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України, у разі скасування арешту майна.
Разом з тим, частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що при обшуку слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, звертаючись зі скаргою, адвокат ОСОБА_3 зазначає, що вилучене під час обшуку майно належить ОСОБА_4 , проте, на підтвердження вказаного слідчому судді не надано даних жодного документа, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити доводи заявника.
Окрім того, не надано даних на на підтвердження доводів викладених у скарзі, що майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку має статус тимчасово вилученого майна, у зв'язку з чим підстав для задоволення скарги не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309, КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СУ ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 4201510000001087 щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 20.08.2018
Слідчий суддя