Справа № 761/43280/17
Провадження № 2/761/1091/2018
09 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Голопич Н.Р.,
за участі
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. Між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований 03.12.2005 р. Відділом реєстрації шлюбів та народжень луганського міського управління юстиції, актовий запис №1140. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Протягом останніх років спільне життя подружжя погіршувалось, з»ясувалось, що сторони мають різей погляди на життя. З листопада 2016 р. позивач та відповідач проживають окремо один від одного та не ведуть спільне господарство. Подальше спільне життя неможливе, шлюб існує формально і його збереження не має сенсу. Підстави для примирення сторін відсутні, а тому за глибоким переконанням позивача подальше спільне життя не буде відповідати її інтересам. За таких обставин ОСОБА_3 просить суд постановити рішення, яким розірвати шлюб та покласти судові витрати на відповідача.
З урахуванням приписів ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) по справі призначено підготовче засідання на 09.08.2018 р. о 09 год. 00 хв.
За приписами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Позивач ОСОБА_3 пояснила, що підтримує вимоги про розірвання шлюбу те не заперечує щодо ухвалення рішення у підготовчому засіданні. Зазначила, що після розірвання шлюбу бажає і надалі іменуватися прізвищем отриманим у шлюбі та не заперечує щодо покладення на неї судових витрат.
Відповідач ОСОБА_2 не заперечував щодо розірвання шлюбу з викладених в позові підстав, визнав заявлені вимоги.
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідачем визнано заявлені вимоги, суд вважає за можливе постановити рішення у підготовчому засіданні.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 було укладено шлюб, зареєстрований 03.12.2005 р. Відділом реєстрації шлюбів та народжень луганського міського управління юстиції, актовий запис №1140.
Після реєстрації шлюбу позивач стала іменуватися прізвищем чоловіка - «ОСОБА_3».
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчать свідоцтва про народження, копії яких наявні в матеріалах справи..
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як свідчать викладене в позові, надані в судовому засіданні пояснення сторонами, позивач та відповідач з листопад 2016 р. проживають окремо один від одного, не ведуть спільного господарства.
Також відповідачем не оспорювалась та обставина, що збереження шлюбу, який існує формально, не відповідає як їх інтересам так і інтересам дітей.
Доказів, які свідчили б про можливість примирення позивача, відповідача в ході розгляду справи отримано не було.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що відповідач не заперечує щодо задоволення позову, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_7, оскільки його збереження не відповідає інтересам сторін та дитини.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як повідомила позивач, вона бажає і після розірвання шлюбу і надалі іменуватися прізвищем «ОСОБА_3».
Порядок розподілу судових витрат визначено положеннями ст. 141,142 ЦПК України.
Під час розгляду справи не було встановлено та не отримано відповідні докази про здійснення інших витрат, визначених ст. 131 ЦПК України (в редакції від 30.10.2017 р.), крім сплати судового збору.
Беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_3 не заперечувала щодо покладення на неї судових витрат, суд вважає за можливе задовольнити прохання позивача.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,142, 196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. ст. 110,112,113 СК України, суд -
ПозовОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 03.12.2005 р. Відділом реєстрації шлюбів та народжень луганського міського управління юстиції, актовий запис №1140 розірвати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 10.08.2018 року.
Суддя: