Провадження №2-а/760/1490/18
Справа №369/4820/18
14 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, Інспектора роти №3 батальйону №2 Управління національної поліції в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Бондар Марини Анатоліївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №135206 від 12.04.2018 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.04.2018 року за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 2 відносно нього інспектором роти №3 батальйону №2 Управління національної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Бондар М.А. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме за порушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У постанові зазначено, що позивач здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушив розділ 33 ПДР.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним з наступних причин.
Суб'єктивна думка, припущення та бажання інспектора роти №3 батальйону №2 Управління національної поліції в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Бондар М.А., що викладені у постанові, не відповідає положенням ст. 251 КУпАП та є недостовірною.
Висновок, про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення є недоведеним належними доказами.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вищевказані вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України інспектором роти №3 батальйону №2 Управління національної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Бондар М.А. дотримані не були.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.05.2018 року справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17.07.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
У встановлений судом строк від відповідача відзив не надійшов.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження сторони в судове засідання не викликались.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 12.04.2018 року за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 2 відносно позивача інспектором роти №3 батальйону №2 Управління національної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Бондар М.А. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме за порушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1.12.04.2018 року в м. Києві по вул. Софіївська керуючи автомобілем «IZUZU NLR», д.н. НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушив р. 33 ПДР України, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи інспектором роти №3 батальйону №2 Управління національної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Бондар М.А., при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався позивач.
Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів відеофіксації або фото фіксації порушення інспектором патрульної поліції надано не було.
Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором роти №3 батальйону №2 Управління національної поліції в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Бондар М.А. не досліджувались, а отже - до уваги не брались.
Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, при винесенні постанови від 12.04.2018.2018 р. посадова особа патрульної поліції в м. Києві припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №135206 від 12.04.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №135206 від 12.04.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1;
Відповідач: до Управління патрульної поліції в м. Києві, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9;
Відповідач: Інспектор роти №3 батальйону №2 Управління національної поліції в м. Києві ДПП лейтенант поліції Бондар Марина Анатоліївна, місцезнаходження: м. Київ, вул.. Народного Ополчення, 9.
Суддя