Справа №463/4837/18
Провадження №2-з/463/5/18
17 серпня 2018 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Жовнір Г.Б. , з участю секретаря судового засідання Прошляк В.-А.П. роглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
заявник звернулася в суд із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання незаконними рішення V-ої сесії VII-го скликання Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області № 100 від 15 лютого 2018 року «Про реорганізацію Лютовиської ЗСШ I-III ст.» та рішення VІІ-ої сесії VII-го скликання Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області № 173 від 20 квітня 2018 року «Про реорганізацію Лютовиської ЗСШ I-III ст.».
ОСОБА_1 просить постановити ухвалу про забезпечення позову, а саме: заборонити засновнику загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів с. Лютовисько Старосамбірського району Львівської області - Воютицькій сільській раді Самбірського району Львівської області до розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили вчиняти подальші дії з припинення (реорганізації) загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів с. Лютовисько Старосамбріського району Львівської області; зупинити дію рішення V-ої сесії VII-го скликання Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області № 100 від 15 лютого 2018 року «Про реорганізацію Лютовиської ЗСШ I-III ст.» та рішення VІІ-ої сесії VII-го скликання Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області № 173 від 20 квітня 2018 року «Про реорганізацію Лютовиської ЗСШ I-III ст.».
Заяву мотивує тим, що вказані рішення є протиправними та незаконними, оскільки порушують її трудові права як вчителя загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів с. Лютовисько Старосамбріського району Львівської області, так як ними передбачено можливе скорочення штату та подальше звільненн, що суперечить ст. 43 Конституції України. Крім цього, зазначає, що її попереджено про можливе вивільнення та триває процедура реорганізації школи. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів с. Лютовисько Старосамбірського району Львівсьої області перебуває у стані припинення. На даний час існує високий ризик того, що за час розгляду справи за майбутнім позовом про визнання незаконними зазначених вище рішень, її буде звільнено. Відтак, заявник переконаний, що доцільним буде вказаний ним вид забезпечення оскільки у випадку невжиття заходів забезпечення позову вирішення спору по суту втратить зміст та актуальність. Просить заяву задоволити.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вивчивши матеріали заяви, суд не погоджується з доводами позивача про необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову з наступних мотивів.
Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як вбачається із заяви в одній із вимог заявник просить зупинити дію оспорюваних рішень, яка за своїм змістом є тотожною майбутнім позовним вимогам про визнання рішення недійсним, що прямо заборонено законом.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона засновнику школи вчиняти дії щодо припинення (реорганізації) загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів с. Лютовисько Старосамбріського району Львівської області, може ускладнити захист оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а тому зміст такої виходить за межі вимог, встановлених ч.2 ст. 149 ЦПК України.
Таким чином суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду у відповідності до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.
Суддя Жовнір Г.Б.