Справа № 685/898/18
Провадження № 1-кп/675/128/2018
"20" серпня 2018 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника-адвоката потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018240240000031 за обвинувальним актом, що надійшов від прокурора Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Ухвалою суду від 20 липня 2018 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Потерпілий ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для відновлення досудового слідства. Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування, слідчим не взято до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 крім майна яке вказане у обвинувальному акті, викрав ще інше належне для ОСОБА_7 майна на загальну вартість 14975,44 грн.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання потерпілого про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно, перелік викраденого майна вказаний в обвинувальному акті є встановленим під час досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 просять відмовити у задоволенні даного клопотання у зв'язку з його безпідставністю.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Так, статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, зокрема, обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Частиною 1 статті 91 Кримінального процесуального кодексу України регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інші обставини, які мають значення для кримінального правопорушення.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо.
Обвинувачення повинно бути конкретним, без будь-яких суперечностей та зрозумілим, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист, що чітко визначено національним законодавством, в тому числі, і рішеннями Європейського суду з прав людини.
Аналіз змісту обвинувального акта у даному кримінальному провадженні свідчить про те, що при його складанні було дотримано вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.
В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказані дані про час, місце, спосіб вчинення злочину, форму вини та достатньо повно сформульовано обвинувачення відповідно до диспозицій ч. 3 ст. 185 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором дотримано вимоги ст. 291 КПК України, тобто обвинувальний акт містить, як виклад фактичних обставин, вчиненого кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і їх правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) викладено чітко і конкретно, так, як вони встановлені органом досудового розслідування.
Отже, суд вважає, що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація в обвинувальному акті викладені досить конкретно та не становлять перешкод для призначення судового розгляду кримінального провадження, під час якого пред'явлене обвинувачення повинно доводитися стороною обвинувачення.
Крім того, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання, суд не може оцінювати фактичні обставини кримінального провадження, оскільки це відповідно до вимог ст. ст. 314, 315 КПК України не є предметом дослідження під час підготовчого судового засідання, а підлягає встановленню під час судового розгляду кримінального провадження, шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Натомість під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п. п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України.
На підставі викладеного суд вважає, що клопотання потерпілого про повернення обвинувального акта не містить посилань на недоліки обвинувального акта, які б об'єктивно перешкоджали суду призначити судовий розгляд кримінального провадження, а тому суд дійшов висновку, що клопотання про повернення обвинувального акта є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314-316 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1