03.08.2018 Справа №607/16235/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Буцик О.П.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Мелех О.Р., Королюк А.Б.
третя особа ОСОБА_4
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради в особі Органу опіки та піклування, третя особа ОСОБА_4 про поновлення батьківських прав ,-
Позивач ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради в особі Органу опіки та піклування, третя особа ОСОБА_4, у якому просить поновити його батьківські права щодо неповнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 березня 2015 року його було позбавлено батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням виконкому Тернопільської міської ради №583 від 11 червня 2014 року встановлено опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено опікуном бабусю по батькові - ОСОБА_4. ОСОБА_5 просить поновити йому батьківські права, повернувши на виховання малолітню дитину - ОСОБА_6, 2009 р.н. На даний час він перебуває у другому шлюбі із ОСОБА_7, офіційно працевлаштований, шкідливих звичок не має, проживає в Королівстві Іспанія, має житло на праві власності, отримує стабільний заробіток. Зазначив, що позивач постійно приймає участь у вихованні та утриманні його неповнолітньої доньки ОСОБА_6, усі канікули та відпустки проводить разом із нею. Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві, та просить суд їх задовольнити.
Представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради в особі Органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування та вважає за недоцільне поновлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно малолітньої ОСОБА_6, 2009 р.н.. у зв'язку із тривалим процесом вирішення питання легалізації батька ОСОБА_5 в Королівстві Іспанія. Інших причин, які б перешкоджали поновленню батьківських прав позивача не зазначила.
Третя особа - ОСОБА_4, яка є опікуном малолітньої ОСОБА_6, в судовому засіданні вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення. Позивач змінив ставлення до виховання дитини. Причини, які були підставою для позбавлення батьківських прав на її думку відсутні.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив
ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_8, який на даний час розірвано (Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2014 року).
У даному шлюбі народилася ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження НОМЕР_1, видане 20.02.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції) батьками якої є позивач та ОСОБА_8.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 березня 2015 року ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2016 року ОСОБА_8 позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішенням виконкому Тернопільської міської ради №583 від 11 червня 2014 року встановлено опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено опікуном бабусю по батькові - ОСОБА_4.
Згідно ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Статтею 153 СК України, встановлено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Згідно ч. 4 ст. 169 СК України суд перевіряє, наскільки змінилась поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Як вбачається із довідки №3199/1 від 02.08.2018 року, виданої Тернопільським обласним наркологічним диспансером, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на даний час на обліку в КУТОР «ТОНД» не перебуває. Знятий з диспансерного обліку 17.10.2014 р. у зв'язку з виздоровленням. Проходив курс лікування в КУТОР «ТОНД» із 11.05.2006 р. по 18.05.2006 року.
Відповідно до свідоцтва про шлюб (округ Вільяверде) номер запису РАЦС 8927/2016 вихідний №112/2017/00522, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 18.03.2017 р. в м.Мадрид Королівства Іспанія
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання округ: Вільяверде район: Сан Андрее відділ: ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1. Сім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проживає в помешканні, яке є власністю ОСОБА_7
Відповідно до довідок з місця роботи від 05.02.2018 р., 09.02.2018 р., ОСОБА_5 працює в Мадриді помічником кухаря в барі - ресторані «Мі Пуебло» (в будні дні) та у| вихідний день виконує різні роботи по догляду за будинком та садом, отримує місячну зарплату 1100 євро.
Міністерством внутрішніх справ Іспанії ОСОБА_5 надана згода на подання заяви на отримання міжнародного захисту. Згідно інформації, наданої Генеральним Комісаром по роботі з іноземцями та кордонами від 18 травня 2017 року, останній засвідчує, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуває в стані заявника, в очікуванні рішення, що підлягає міжнародному захисту.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду повідомила, що позивач ОСОБА_5, який є її сином постійно піклується про свою неповнолітню доньку ОСОБА_6, дбає про її навчання та виховання, розвиток та утримання дитини. Зазначила, що малолітня ОСОБА_6 протягом двох років проводить літні канікули із своїм батьком та бажає із ним разом проживати. Зазначила, що на даний час відпали усі підстави, які судом було зазначено у своєму рішенні про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5
Згідно висновку органу опіки та піклування щодо недоцільності поновлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №460 від 13.06.2018 року, беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини від 13.04.2018 р. №117, орган опіки та піклування вважає за недоцільне поновлення у батьківських правах ОСОБА_5 стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у зв'язку із тривалим процесом вирішення питання легалізації батька ОСОБА_5 в Королівстві Іспанія.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 СК України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 СК України, держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Згідно із ч.8 ст.7 СК України - регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Зокрема, в даній конкретні ситуації, суд повинен виходити з «найкращих інтересів дитини», в даному випадку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
При цьому суд зазначає, що найбільш змістовий підхід для реалізації принципу «якнайкращих інтересів дитини» було вироблено Комітетом ООН з прав дитини на підставі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.
У світлі цих міркувань Комітет вважає, що стосовно ситуації, яка розглядається доречними і такими, що підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини є такі елементи: погляди дитини; індивідуальність дитини; збереження сімейного оточення і підтримання відносин; піклування, захист і безпеку дитини; вразливе положення; право дитини на здоров'я; право дитини на освіту.
Також Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (наприклад див. пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).
Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахування усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.
Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 169 СК України особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов'язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття або була усиновлена й усиновлення не скасоване чи не визнане недійсним.
Суд вважає, що позивач ОСОБА_5 змінив своє відношення до виконання своїх батьківських обов'язків, зокрема щодо утримання, виховання та розвитку дитини, має постійне місце проживання та повноцінну сім'ю, цікавиться дитиною, бажає брати участь у її вихованні. Підстави, які слугували позбавлення його батьківських прав, викладених у рішенні Тернопільського міськрайонного суду від 13.03.2015 року на даний час відсутні, позивач змінив свою поведінку та усвідомив для себе значення неповнолітньої доньки ОСОБА_6. Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні та утриманні дитини, піклування про її духовний та моральний, культурний розвиток, відповідатиме в першу чергу найкращим інтересам дитини ОСОБА_6. Обставин, які б свідчили про негативний вплив батька на дитину відсутні. Суд також, враховує думку опікуна ОСОБА_4, яка зазначила, що підстави, які слугували позбавлення батьківських прав позивача на даний час відсутні, останній змінив свою поведінку та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків стосовно дитини ОСОБА_6
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що обставини, які стали підставою для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 - відпали, інших обставин, що перешкоджають у відновленні батьківських прав позивача судом не встановлено, а тому для забезпечення інтересів дитини необхідно поновити ОСОБА_5 у батьківських правах відносно дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 7, 18, 19, 151, 153, 155, 169 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради в особі Органу опіки та піклування, третя особа ОСОБА_4 про поновлення батьківських прав - задовольнити.
Поновити ОСОБА_5 батьківські права щодо неповнолітньої доньки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан