17.08.2018 Справа №607/9163/18
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Держпраці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, громадянина України, працюючого на посаді директора Товариства з додатковою відповідальністю «Агробуд-Є», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ТР605/417/АВ/П/1ПТ від 14 травня 2018 року, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд-Є» за місцем здійснення діяльності в період з 01 лютого 2018 року по 07 травня 2018 року вчинив адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 41 КУпАП, а саме: згідно наказу від 01 лютого 2018 року № 5-к, ОСОБА_2 прийнятий на роботу муляром 4-го розряду на строк з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року, наказом від 01 березня 2018 року № 10-к ОСОБА_2 прийнятий на роботу муляром 4-го розряду на строк з 01 березня 2018 року по 30 березня 2018 року, наказом від 02 травня 2018 року № 16-к ОСОБА_2 прийнятий на роботу муляром 4-го розряду на строк з 02 травня 2018 року по 31 травня 2018 року. Проте, повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 подано до Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 07 травня 2018 року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив положення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, тобто, - працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 щодо повідомлення про прийняття працівника на роботу за укладеним трудовим договором.
ОСОБА_1, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розгляд справи у його відсутності.
Положенням ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення директором «Агробуд-Є» ОСОБА_1 було вчинено в період з 01 лютого 2018 року по 07 травня 2018 року.
Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
За таких обставин, вважаю, що провадження в даній адміністративній справі слід закрити в зв'язку із закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 38, 41, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Копію постанови надіслати ОСОБА_1.
Суддя В.М. Позняк