Справа № 544/601/18
№ пров. 2/544/320/2018
Номер рядка звіту 26
іменем України
17 серпня 2018 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Ощинської Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Чеботарьової Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося з позовом до суду до відповідача до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. У позові вказує, що відповідно до укладеного договору від 21.12.2007 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 350,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Станом на 31.03.2018 відповідач не виконала свої зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 14724,46 грн. Тому позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» вимушений звернутися до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості.
Ухвалою від 07 червня 2018 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву у якій просив справу слухати у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі, також зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи з винесенням заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
17 серпня 2018 року згідно зі ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» знайшли своє підтвердження та підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що 21.12.2007 відповідачем було підписано заяву № б/н, згідно якої вона приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 8).
При оформленні кредиту позичальник була ознайомлена і погодилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також встановленими тарифами банку (а.с. 9-15), що підтверджується її підписом на заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до умов договору та на підставі заяви позивач видав відповідачу кредитну картку, надав кредит в національній валюті України, у сумі 350,00 грн, встановив ліміт кредитування на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80% на рік.
Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг,- позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (а. с. 12).
Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг,- при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а. с. 13).
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.5.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що право зміни встановленого кредитного ліміту на платіжну карту банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням і без попереднього попередження клієнта (а.с.13).
В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, щомісячні внески згідно договору кредиту не проводяться, а тому заборгованість станом на 30.03.2018 становить 14724,46 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом 241,90 грн;
-заборгованість по процентам за користування кредитом - 8950,58 грн;
-заборгованість за пенею та комісією 4592,72 грн;
а також штраф відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
-штраф (фіксована частина) - 250,00 грн;
-штраф (процентна складова) - 689,26 грн (а.с.5-7).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки Відповідач порушила зобов'язання, встановлені договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи немає, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, при цьому, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої банком неустойки до розміру заборгованості по самому кредиту, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Як роз'яснено у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми; несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за; кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
Враховуючи наведені норми та роз'яснення, а також з огляду на майновий стан боржника, який не має роботи, або будь-яких інших доходів та зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач з часу початку порушення зобов'язань вживав заходів спрямованих на отримання від боржника прострочених сум, хоча б шляхом його повідомлення про існуючу заборгованість, суд вважає за необхідне зменшити нараховану банком неустойку до розміру заборгованості по основному зобов'язанню.
Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафів у розмірі 500 грн та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій, то суд зазначає, що банк правомірно використав своє право на їх нарахування, оскільки Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено їх нарахування, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафів є обґрунтованими. Однак з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення пені та комісії в розмірі 4592,72 грн, тому штраф (процентна складова) буде складати до стягнення 459,62 грн (241,90+8950,58=9192,48 х 5%).
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 9902,10 грн, яка складається з:
-заборгованість за кредитом - 241,90 грн;
-заборгованість по процентам за користування кредитом - 8950,58 грн;
а також штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
-штраф (фіксована частина) - 250,00 грн;
-штраф (процентна складова) - 459,62 грн.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, у разі часткового задоволення позову, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як позов задоволено часткового, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (9902,10 х1762/14724,46=1184,93).
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1184,93 грн.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 виданого 17.08.2013 Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пирятинського районного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 Прізвище після реєстрації шлюбу отримала «ОСОБА_2».
Керуючись ст.ст. 525, 548, 625, 1049 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 224, 263, 280-281 ЦПК України, с у д -
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Пирятинським РС УДМС України в Полтавській області 23.10.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № 29092829003111, заборгованості за кредитним договором у сумі 9902 (дев'ять тисяч дев'ятсот дві) гривні 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Пирятинським РС УДМС України в Полтавській області 23.10.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № 29092829003111, судовий збір за розгляд справи у сумі 1184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) гривні 93 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Ощинська Ю.О.