Справа №303/6005/17
2/303/858/18 Ряд.стат. звіту - 32
15 серпня 2018 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.
при секретарі Славич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 до Головного управління національної поліції України в Закарпатській області, місцезнаходження м.Ужгород, вул.Кошового, буд.2, співвідповідачі: Головне управління державної казначейської служби України в Закарпатській області, місцезнаходження м.Ужгород, вул.П.Мирного, 2а/24 та УМВС України в Закарпатській області в особі ліквідаційної комісії, місцезнаходження м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці, буд.13 про відшкодування за рахунок органу державної влади матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, -
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління національної поліції України в Закарпатській області, співвідповідачі Головне управління державної казначейської служби України в Закарпатській області та УМВС України в Закарпатській області в особі ліквідаційної комісії про відшкодування за рахунок органу державної влади матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Позов мотивує тим, що 02.03.2017 року в Свалявському районному суді представник прокуратури Закарпатської області відмовився від підтримки обвинувачення щодо неї. А суд закрив справу, виправдавши її у кримінальній справі №710/2934/12 за відсутністю складу злочину. Таким чином завершилася майже семирічна епопея її поневірянь на шляху встановлення справедливості та відновлення її чесного ім'я. Цьому передували незаконні обшуки, вилучення коштовних побутових приладів. Тортури з боку працівників Свалявської міліції. Наслідком яких, стали дочасні пологи та народження її другої дитини з вадами зору. 20.11.2010 року, без порушення кримінальної справи, слідчий Свалявського РВ УМВС в Закарпатській області Цільо Я.М. провів незаконний обшук на робочому місці ОСОБА_1 в «Інтернет-кафе» в м.Сваляві. При цьому він вилучив 6 зовсім нових, придбаних лише 07.11.2010 року комп'ютерних центрів, які складалися з комп'ютера, рідкокристалевого монітору, клавіатури, мишки та з'єднувальних дротів-кабелів. До протоколу огляду місця події від 20.11.2010 року були внесені відомості про їх технічну справність та споживчу відповідність. Це коштовне майно було вилучено і направлено в Свалявський відділок міліції. В подальшому слідчий Цільо Я.М. їх оглянув та визнав речовими доказами по справі. 28.12.2016 року, під час чергового судового розгляду по справі №710/2934/12 позивач заявила клопотання про огляд речових доказів. І тут з'ясувалося, що замість 6 нових, придбаних 07.11.2010 року та справних комп'ютерних центрів Свалявський РВ УМВС в Закарпатській області направив в суд металобрухт, який не мав жодної споживчої вартості. Крім того, «речові докази» не містили ані шести рідкокристалевих моніторів, ані шести клавіатур разом з мишками. З'єднувальні дроти - кабелі теж були відсутні. Таким чином, відповідач своїми діями завдав ОСОБА_1 суттєвої матеріальної та моральної шкоди. До матеріальної шкоди належить: 6 нових, придбаних 07.11.2010 року, а вилучених 20.11.2010 року комп'ютерних центрів, які складалися з комп'ютера, рідкокристалевого монітору, клавіатури, мишки та з'єднувальних дротів-кабелів по ціні 14 200 гривень за комплект, а за шість комплектів 85 200 гривень; витрати на придбання поштових конвертів, паперу для письма та копіювання документів по справі та транспортні витрати. Разом матеріальні витрати становлять 86 980,91 гривень. Моральна шкода полягає у тому, що ОСОБА_1 втратила звичайний для неї спосіб життя. Жінку, як матір двох малолітніх дітей, змусили займатися не притаманними їй справами. Переживати та хвилюватися за вилучене майно, а потім розкрадене співробітниками міліції Свалявського району. Репутації позивача завдано суттєвої шкоди, оскільки вона займалася підприємницькою діяльністю, а відтак публічною справою, годувала цим сім'ю та через неправомірні дії відповідача втратила роботу. Позбулася «Інтернет кафе». Зазначала прямих матеріальних збитків через невикористаний, але проплачений на рік вперед патент. ОСОБА_1 отримала тяжку депресію, у якій перебуває і досі. Продовжує амбулаторне лікування, у період з 02 квітня по 22 липня 2017 року і до тепер. Стан здоров'я не відновився. ОСОБА_1 постійно переслідують головні болі, запаморочення. Після всебічного обстеження, лікарі дійшли висновку про необхідність покою, обмеженої професійної діяльності. Приписали додаткове харчування та санаторно-курортне лікування. ОСОБА_1 за цей час втратила більше 11 кг. ваги. Не може працювати. Ці обмеження викликали стрімке падіння доходів сім'ї з одного боку через втрату роботи, а з іншого через збільшення фінансових витрат на придбання ліків та фізіотерапевничого лікування. Для цього потрібно робити щомісячні курси масажу усього тіла. Оздоровлятися на свіжому повітрі та з застосуванням ліків, вітамінів, свіжих овочів, фруктів та чорного шоколаду. Щодня робити оздоровчу фізкультуру. Рекомендовані процедури вимушено гальмують підготовчі дії щодо обґрунтування позовів. Необхідність участі в судах у м.Свалява і м.Ужгород. З іншого боку у ОСОБА_1 через відповідача виникли проблеми у сім'ї. Оскільки через депресію вона не в змозі приділяти увагу дітям та чоловіку. За цих обставин не може якісно виконувати хатню роботу. Вона втратила і продовжує втрачати багато часу на відновлення репутації та душевної рівноваги, поновлення працездатності. Бо замість турботи про сім'ю змушена ходити по установам, збирати довідки та докази. Усі неприємності тривають протягом семи років. А це серйозний удар по здоров'ю. За увесь цей час відповідач навіть не спромігся поцікавитися самопочуттям ОСОБА_1. Не відшкодував жодної копійки. Крім того, ОСОБА_1 протягом семи років не могла виїхати за межі області на море чи на відпочинок бо перебувала під підпискою про невиїзд. Державні та релігійні свята ОСОБА_1 теж не могла святкувати через відповідача. Поділяти успіхи старшої доньки у школі. Моральну шкоду оцінює у сумі 25 000 гривень.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним, але подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить його задволити з підстав зазначених в ньому.
Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області - Дюдя О.Р. в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним, але подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначивши, що позов не визнає та просить суд відмоити в його задоволенні як безпідставного.
Представник відповідача Головного управління національної поліції України в Закарпатській області - Чубелка О.Ю. в судове засідання також не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним, але подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначивши, що позов не визнає та просить суд відмоити в його задоволенні.
Суд перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що згідно постанови Свалявського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2017 року справа №710/2943/12 1/306/3/17 кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та мешканки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.176 КК України - закрито у зв'язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.
У відповідності до постанови Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 липня 2017 року речові докази: шість системних блоків вилучених 20.11.2010 року - власнику ОСОБА_1. В даній постанові також було зазначено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 20.11.2010 року та протоколу огляду предметів від 17.01.2011 року слідчим СВ Свалявського РВ ГУМВС України в Закарпатській області Цільо Я.В. було оглянуто та вилучено з приміщення «Інтернет-кафе» за адресою: АДРЕСА_3 шість системних блоків (мають прямокутну форму, виготовлених з металу) персональних комп'ютерів, а саме: 1 - розмірами 425мм, 180мм, 420мм, сірого кольору, 2 - розмірами 440 мм, 190мм, 420мм, сірого кольору та чорного кольору, 3 - розмірами 380мм, 170мм, 410мм, сірого та чорного кольору, 4 - розмірами 430мм, 180мм, 420мм, сірого та чорного кольору, 5 - розмірами 430мм, 180мм, 420мм, сірого та чорного кольору, 6 - розмірами 480мм, 180мм, 420мм, сірого та чорного кольору.
У відповідності до довідки від 22.04.2016 року №17/1-1882-15 про прийняття і реєстрацію заяви та внесення відомостей до ЄРДР старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області І.Точок зазначено, що за результатами розгляду заяви від 21.04.2016 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.366, ч.2 ст.365 та ч.2 ст.191 КК України, за фактами внесення слідчим СВ Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області Цільо Я.В. завідомо неправдиві відомості до протоколів оглядів місця події від 20.11.2010 року та від 16.12.2010 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1, а також за фактом розтрати (привласнення) службовими особами Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області вилучених у ОСОБА_1 під час огляду місця події 6 персональних компютерів вартість понад 60 000 гривень.
Відповідно до листа від 20.06.2017 року за №17/1-982-15 прокурора області В.Гаврилюка зазначено, що слідчим відділом слідчого управління прокуратури області розслідується кримінальне провадження №42015070000000223 від 04.09.2016 року, предметом дослідження у вказаному кримінальному провадженні, за винятком іншого, є обставини розтрати службовими особами Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області речових доказів - системних блоків.
У відповідності до листа від 22.06.2017 року за №4828/106/26/3-2017 начальника Свалявського відділення поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Повханич І.І. зазначено, що Свалявським відділенням поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області встановлено, що комп'ютери (системні блоки, монітори, клавіатури з комплектами шнурів), які вказані у заяві заявника в цілісності та в опечатаному вигляді (які були опечатані під час їх вилучення), були передані Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області до Свалявського районного суду, після чого Свалявський РВ УМВС України в Закарпатській області зняв з себе відповідальність за їх збереження. Також зазначено, що під час ліквідації Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області персональні ком'ютери та периферійні пристрої, які стосуються громадянки ОСОБА_1 до Свалявського відділення поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області не передавались.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1, 2 та ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У відповідності до ч.1 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом (ч.7 ст.1176).
Таким законом є ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відповідно до ст.1 якого встановлено, що відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п.1, 2, 3 та 5 ст.3 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" у наведених в ст.1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, окрім іншого моральна шкода.
У відповідності до ч.5 ст.4 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (ч.6 ст.4).
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.1 та 2 ч.2 ст.23 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В обґрунтування підстав пред'явленого позову представник позивача ОСОБА_2 посилається на заподіяння позивачу матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок незаконним притягненням її до кримінальної відповідальності, здійснені не законні обшуки та вилучення коштовного майна, брутальні порушення прав на захист і катування його підзахисної. Також зазначив, що при проведенні незаконного обшуку на робочому місці ОСОБА_1 в «Інтернет-кафе» в м.Сваляві слідчим Цільо Я.М. було вилучено 6 нових комп'ютерних центрів, але під час огляду речових доказів в суді, з'ясувалося, що замість 6 нових комп'ютерних центрів Свалявський РВ УМВС України в Закарпатській області направив в суд металобрухт, який не має жодної споживчої вартості. Щодо заподіяння моральної шкоди то представник позивача зазначає, що вона полягає в тому, а саме, що позивач втратила звичайний для неї спосід життя, пережила хвилювання за вилучене майно, репутації позивача було завдано суттєвої шкоди, отримала тяжку депресію, у якій перебуває і досі.
Згідно абз.1 п.13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом 27.08.2010 року N51/401/649/471/23/125 речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що складається протокол.
У відповідності до п.47 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду приєднані до кримінальної справи речові докази після завершення дізнання або досудового слідства і передачі справи до суду, а також у разі передачі справи до іншого органу для подальшого проведення дізнання або досудового слідства передаються
разом з кримінальною справою. Про це щодо кожного об'єкта, який передається, в книзі обліку речових доказів робиться відповідний запис. Не допускається передача до суду з кримінальною справою предметів, які не визнані у встановленому порядку речовими доказами.
Згідно п.48, 49, 50, 54 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду співробітник канцелярії, працівник апарату суду, який приймає речові докази разом із справою, розписується у їх прийнятті в книзі обліку, розбірливо вказуючи свою посаду та прізвище, засвідчує підпис штампом відповідної установи. Всі речові докази реєструються в день надходження. Реєстрація речових доказів, долучених до справи судом, проводиться в день винесення постанови судді або ухвали суду. Речові докази, розміщені в спеціальних сховищах, а також ті, які не знаходяться разом із справою, зараховуються за тим органом, куди передається кримінальна справа, про що надсилається повідомлення за місцем зберігання речових доказів і робиться відмітка в книзі про те, в кого вони перебувають на зберіганні. Відповідальність за збереження речових доказів несе особа, відповідальна за зберігання речових доказів органу, де вони зберігаються. Працівник апарату суду, співробітник канцелярії органу, в який надсилається кримінальна справа з речовими доказами, приймаючи ці об'єкти, перевіряє цілість упаковки та печаток на ній. При порушенні упаковки та печатки працівник апарату суду в присутності керівника апарату суду, співробітника канцелярії органу досудового слідства або дізнання в присутності його керівника або заступника, а також особи, яка доставила справу і речові докази, відкриває упаковку і звіряє наявність речей, які перебувають у ній, із записом про речові докази в довідці до обвинувального висновку і з постановою про приєднання до справи речових доказів. Якщо речові докази та інші вилучені цінності до суду не надсилалися, а перебувають на зберіганні в органі дізнання, досудового слідства або в іншій установі, працівник апарату суду вносить до журналу запис про їх місцезнаходження.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" відшкодування шкоди у випадках, передбачених п.1, 3, 4 і 5 ст.3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно п.п.1) п.41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року N845, ст.25 БК України, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів.
Разом з тим, Державна казначейська служба України, взагалі не була залучена представником позивача ОСОБА_2 по даній справі в якості співвідповідача, оскільки у відповідності до ст.51 ЦПК України суд позбавлений процесуальної можливості за власною ініціативою залучати осіб в якості співвідповідача або замінювати на належного відповідача.
Також представник позивача ОСОБА_2 в позові зазначає, що замість справних комп'ютерних центрів Свалявський РВ УМВС України в Закарпатській області направив в суд металобрухт, який не мав жодної споживчої вартості, а також речові докази не містили ані шести рідкокристалевих моніторів, ані шести клавіатур з мишками, а токож дроти-кабелі, але на підтвердження своїх доводів належних та допустимих доказів суду не надав, тобто, які саме речові докази були передані до суду, їх стан, чи вилучалися вони під час огляду слідчим та чи належать вони позивачу, оскільки постановою Свалявського районного суду від 06.07.2017 року було вирішено передати ОСОБА_1 шість системних блоків.
Відповідно до листа начальника Свалявського відділення поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Повханич І.І. зазначається, що комп'ютери в цілісності та в опечатаному вигляді (які були опечатані під час їх вилучення), були передані Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області до Свалявського районного суду, після чого Свалявський РВ УМВС України в Закарпатській області зняв з себе відповідальність за їх збереження. Але, представником позивача не було надано суду доказів, що останній звертався до Свалявського районного суду щодо надходження до суду речових доказів разом із кримінальною справою та повернення їх після розгляду справи судом і набуття рішенням законної сили.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позов представника позивача ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 34, 76-82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.19, 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1176 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", суд -
У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення з Головного управління національної поліції України в Закарпатській області на її користь матеріальну шкоду у розмірі 86 980 (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 91 копійку, у тому числі витрати на юридичну допомогу адвоката у сумі 3 000 (три тисячі) гривень та моральну шкоду у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень, зобов'язавши Головне управління державної казначейської служби України в Закарпатській області за рахунок коштів державного бюджету списати цю суму на її рахунок - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1.
Відповідач: Головне управління національної поліції України в Закарпатській області, місцезнаходження м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці, 13.
Співвідповідач: Головне управління державної казначейської служби України в Закарпатській області, місцезнаходження м.Ужгород, вул.П.Мирного, 2а/24.
Співвідповідач: УМВС України в Закарпатській області в особі ліквідаційної комісії, місцезнаходження м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці, буд.13.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
Повний текст рішення складений 15.08.2018 року.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір