Справа № 527/1626/18
провадження № 2-а/527/40/18
17 серпня 2018 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 4 Глобинського ВП ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 270545 про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
15.08.2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до поліцейського СРПП № 4 Глобинського ВП ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 270545 про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, відповідачем неправомірно складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №270545 від 01.08.2018 року, передбачене ч. 1 ст.130 КпАП України, оскільки, по-перше, позивач не порушував п. 2.5 правил дорожнього руху, по-друге, порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення, його форма, внесено недостовірні дані.
Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати дії інспектора неправомірними щодо складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України та скасувати його.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КпАП України судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Згідно із ч.1, 2 ст. 276 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення; а справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 ст. 130 КпАП України, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статтею 130 КпАП України, законом віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів за місцем його вчинення, за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
Ч. 1 ст. 254 КпАП України передбачає, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Стаття 255 КпАП України містить вичерпний перелік осіб, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1.ч.1.ст. 20 КАС України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.221 КпАП України, судді районних, районних у місті, міських, міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому чисті і ч. 1 ст. 130 КпАП України, а позивач свої заперечення щодо протоколу має можливість та право висловити під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, а також дії інспектора поліції по його складанню самостійним предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під положення ст. 19 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Крім того, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Таку правову позицію висловив і Верховний Суд, зазначивши про це у пункті 17 постанови від 10.05.2018 (справа №760/9462/16-а).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 4 Глобинського ВП ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 270545 про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 20, 170, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 4 Глобинського ВП ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 270545 про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві його право на участь у судовому засідання з розгляду адміністративного матеріалу відносно нього в суді, до якого відповідно було направлено адміністративний матеріал.
Суддя Т. В. Левицька