15 серпня 2018 року справа № 402/3/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача: Олефіренко Н.А.,
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А. ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 р. (суддя Ю.П. Пасічник) в адміністративній справі № 402/3/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що досягнувши пенсійного віку, позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та її нарахування, відповідно до перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків -35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, суд приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що позивач починаючи з 1978 року працювала на різних посадах за спеціальністю бібліотекар. Загальний стаж складає 37 років.
Досягнувши пенсійного віку, позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та її нарахування, відповідно до перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків -35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до відповіді від 30.11.2017 року №1014\04-28, позивачеві повідомлено, що грошова допомога в розмірі 10 місячних пенсій як працівнику робота на яких дає право на пенсію за вислугу років не нараховувалась.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з доведеності права позивачки на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та необґрунтованим виходячи з наступного.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, позивачка перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Листом від 30.11.2017 року позивачу було надано копію протоколу розрахунку пенсії за віком, розрахунок стажу та повідомлено, що грошова допомога в розмірі 10 місячних пенсій як працівнику робота на яких дає право на пенсію за вислугу років не нараховувалась.
Відповідно до відомостей про роботу зазначених у копії трудової книжки позивача, остання починаючи з 1978 року працювала на різних посадах за спеціальністю бібліотекар. Загальний стаж складає 37 років.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно з ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.
Відповідно до п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно матеріалів пенсійної справи, позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058.
Подання та оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років від позивачки не надходило.
При прийняті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховані обставини які мають значення для правильного вирішення справи та не досліджувалось питання щодо підстав призначення пенсії позивача.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 р. в адміністративній справі № 402/3/18- скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 15.08.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 16.08.2018 року.
Суддя - доповідача: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва
Згідно з оригіналом.
Помічник судді Ю.О.Поплавська