09 серпня 2018 рокусправа № 808/798/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. (суддя Прасол О.О., повний текст рішення складено 04.04.2018 р.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити дії
05.03.2018 р. ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити дії, де, посилаючись на те, що перебуває на обліку у відповідача, раніше отримувала пенсію за вислугу років, продовжувала працювати, а після досягнення віку, звернулася до відповідача про призначення пенсії за віком, з 25.07.2015 р. призначено пенсію за віком, яку розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 р. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 р. по справі № 337/3009/17 зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії (2012-2014 роки) та виплатити недоплачений розмір, з урахуванням різниці, що виплачена раніше, починаючи з 27.01.2017 р. В грудні 2017 р. звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 2,5% за кожні 6 місяців, починаючи з 55 років та до досягнення 60-річного віку, але відповідач повідомив, що позивач не має права на підвищення пенсії, передбачене ст. 29 Закону. Оскільки не погодилася з таким рішенням відповідача, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення передбаченого ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію в розмірі 2,5%, починаючи з 29.07.2015 р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач вийшов на пенсію у віці 57 років, тобто у віці, передбаченому ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тоді як підвищення розміру пенсії в розмірі 2,5% нараховується за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, де просила скасувати Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р., прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на той факт, що згідно ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» народилася 07.06.1958 р., право на пенсію за віком набула в 57 років, пенсія за віком призначена 07.06.2015 р., що свідчить про більш пізній вихід на пенсію за віком. 55-річного віку досягла 07.06.2013 р., але продовжувала працювати, тобто їй повинно бути призначено пенсію з врахуванням ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме на 2,5% за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію.
В судове засідання апеляційної інстанції особи, які приймають участь у справі, до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія за віком 29.07.2015 та здійснено їй перерахунок з урахуванням постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 по справі №337/3009/17(2-а/337/227/217).
Згідно листа Правобережного ОУПФУ м. Запоріжжя (вих.№3/М-9 від 15.01.2018) встановлено, що відповідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №337/3009/17(2-а/337/227/2017) від 16.11.2017 позивачу перераховано пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2012-2014 роки).
Частиною 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( в редакції на час призначення пенсії за віком) встановлено, що « жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.
Суд першої інстанції зазначив, оскільки 18.10.2003 р. позивачу призначалася пенсія за вислугу років, права на доплату відповідно до ч.3 ст.29 Закону позивач не має.
Але суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як згідно ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( в редакції на час призначення пенсії за віком), підвищення розміру пенсії за віком застосовується при розрахунку пенсії жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року та які звернулися за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку.
Як слідує з матеріалів справи, позивач народилася 07 червня 1958 року, 55 річного віку досягла 07.06.2013 р., із заявою про призначення пенсії за віком звернулася 25.07.2015р., тобто з більш пізнього віку, ніж передбачений ч.1 ст.26 Закону №1058.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням підвищення пенсії за віком із застосуванням положень ч.3 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позиція відповідача фактично полягає у тому, що у разі якщо особа, до призначення їй пенсії за віком, отримувала будь-який інший вид пенсії, то у неї не виникає право на підвищення розміру пенсії, на підставі положень ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі призначення їй пенсії за віком з більш пізнього віку.
З такими доводами УПФУ суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях ч.3 ст.29 Закону №1058 (в редакції на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком), якою такої умови для підвищення пенсії за віком не передбачено.
Така умова підвищення пенсія законодавством передбачена лише з 11.10.2017р., а саме у відповідності із ч.3 ст.29 Закону №1058 (в редакції з 11.10.2017р.) жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія.
Таким чином, на час подання позивачем заяви про призначення пенсії за віком у відповідача не існувало підстав для не застосування підвищення пенсії з посиланням на те, що позивачу раніш призначалася пенсія за вислугу років.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 315,317,321,322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Визнати протиправною бездіяльність Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення, передбачене ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням підвищення розміру пенсії в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 07.06.2013 року до 29.07.2015 року, згідно вимог ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону до 11.10.2017р.), та з урахуванням раніше виплачених сум, виплатити різницю.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.М. Лукманова