ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 серпня 2018 року № 826/9014/18
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Київський склотарний завод» до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення в частині.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного акціонерного товариства «Київський склотарний завод» (далі також - ПрАТ «КСТЗ», позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд скасувати розрахунок фактичних витрат на доставку пільгових пенсій з квітня 2018 року в частині включення громадянина ОСОБА_1 в такий розрахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень не ґрунтується на нормах чинного законодавства, підлягає визнанню протиправним та скасуванню з підстав, зазначених у позові.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2018 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 25 червня 2018 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
ГУ ПФУ в м. Києві у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 було призначено пільгову пенсію на підставі довідки від 18 червня 2012 року, виданої ПрАТ «КСТЗ» та згідно норм діючого пенсійного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі також - Інструкція), ПрАТ «КСТЗ» починаючи з 2012 року проводить 100 % відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18 квітня 2018 року ПрАТ «КСТЗ» отримало від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, правонаступником якого є відповідач, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 12 квітня 2018 року № 20245/10, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених згідно п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з квітня 2018 року (далі також - розрахунок).
У вказаний розрахунок, у тому числі, включений ОСОБА_2, якому призначена пільгова пенсія з 17 листопада 2015 року.
Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку становить 130 035, 57 грн. та в подальшому щомісячно у розмірі 4 567, 99 грн.
Незгода із розрахунком, в частині включення до нього громадянина ОСОБА_1 обумовила позивача на звернення до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Так, згідно п.п. 6.4, 6.5, 6.7 Інструкції суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 було призначено пільгову пенсію по списку № 2 з 17 листопада 2015 року на підставі довідки, виданої ПрАТ «КСТЗ» 18 червня 2012 року з урахуванням вказаних вище правових норм.
У той же час, позивач не погоджується із розрахунком від 12 квітня 2018 року, в частині включення до нього ОСОБА_1, оскільки листом від 12 вересня 2013 року № 01-729, адресованим першому заступнику голови правління Пенсійного фонду України, ПрАТ «КСТЗ» просило визнати недійсними довідки про пільгову роботу, видані товариством до 05 травня 2013 року включно, в тому числі довідку щодо ОСОБА_1, а також зобов'язати районні управління ПФУ повідомити колишніх працівників-пенсіонерів про анулювання довідок.
Також, позивачем було направлено на адресу начальника управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва лист від 24 січня 2014 року № 01-865, в якому зазначено про те, що видана ОСОБА_1 довідка про пільгову роботу від 18 червня 2012 року № 01-190 не відповідає документально підтвердженим даним, які містяться в архіві товариства. Зазначеним листом позивач просив вважати недійсною таку довідку.
На думку ПрАТ «КСТЗ», з огляду на те, що позивач звертався до органів пенсійного фонду із листами, в яких просив визнати недійсною раніше видану довідку, у відповідача були відсутні підстави для включення ОСОБА_1 до розрахунку.
Суд не погоджується з такою позицією ПрАТ «КСТЗ» з огляду на наступне.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року у справі № 758/15648/15-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, зокрема, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва протиправними щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 17 листопада 2015 року.
Зазначена постанова суду набрала законної сили 02 листопада 2017 року в розумінні положень ч. 3 статті 254 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).
Таким чином, відповідачем було включено до розрахунку ОСОБА_1 на виконання вимог постанови суду, яка набрала законної сили.
Крім того, суд зазначає, що в межах розгляду справи № 758/15648/15-а судом досліджувалось питання правомірності вчинення позивачем дій щодо відкликання довідки про пільгову роботу від 18 червня 2012 року № 01-190 в частині включення до неї відомостей про ОСОБА_1 та встановлено безпідставність таких дій.
Відповідно до ч. 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, в ході розгляду даної справи доводи позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 правомірно призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 та внесено в розрахунок з квітня 2018 року, що, зокрема, підтверджується рішенням у справі № 758/15648/15-а, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Київський склотарний завод» (04073, місто Київ, Оболонський район, провулок Балтійський, будинок 23; код ЄДРПОУ 00293278) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк