Справа №: 343/11/18
Провадження №: 4-с/0343/4/18
20 серпня 2018 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді - Монташевич С.М.,
секретаря - Шикор Г.В.,
з участю: старшого державного виконавця Болехівського МВ ДВС ГТУЮ в Івано- Франківській області - Курилів О.С.,
стягувача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця,
Стислий виклад позицій сторін.
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківської області Курилів О.С. щодо стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 6400 гривень, визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору серії ВП № 53810471 від 04.12.2017 р.
Скарга мотивована тим, що 4 грудня 2017 року старшим державним виконавцем Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківської області Курилів О.С. винесено оскаржувану постанову, в якій державний виконавець зазначає, що нею не виконано рішення суду. Вказані дії державного виконавця є неправомірними, а постанова про стягнення виконавчого збору є незаконною та підлягає скасуванню. У зазначеній постанові не обґрунтовано, в якій саме частині нею не виконано рішення Долинського районного суду від 26 грудня 2016 року. Постанову вона отримала 21 грудня 2017 року.
В судове засідання скаржниця ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 після вирішення всіх клопотань та визнання участі державного виконавця обов'язковою неодноразово не з'являлися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду скарги.
Старший державний виконавець Болехівського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Курилів О.С. подала заперечення на скаргу, в яких зазначила, що на виконанні у Болехівському відділі перебуває виконавчий лист № 343/1979/16-ц про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з неповнолітнім сином. Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 21.04.2017 р. Долинським РВ ДВС. В ході виконання встановлено, що боржниця проживає в с. Гузіїв Болехівської міської ради. У зв'язку з цим провадження передано у їхній відділ і 12.10.2017 р. нею винесено постанову про прийняття виконавчого провадження. 13.10.2017 р. боржнику та стягувачу надіслано вимогу про те, що 24.10.2017 р. будуть проводитися виконавчі дії, зобов'язано обох бути присутніми в с. Гузіїв о 10.00 год. Однак, 24.10.2017 р. поступили заяви від обох сторін про неможливість виконання рішення суду, а тому ними за наслідками виїзду по місцю проживання боржника складено відповідний акт. 08.11.2017 р., 02.12.2017 р. поступили заяви ОСОБА_2 про невиконання рішення суду. Дані обставини були ними перевірені та складені акти. 04.12.2017 р. на підставі ст.ст. 3, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення виконавчого збору на суму 6400,00 грн., яку надіслано боржнику для виконання. Вважає свої дії правомірними, просить відмовити у задоволенні скарги.
В судовому засіданні старший державний виконавець Курилів О.С. заперечення підтримала, просила відмовити в задоволенні скарги з вищенаведених підстав. Додатково пояснила, що боржнику відомо про наявність виконавчого провадження та її обов'язки, що підтверджують її неодноразові заяви у виконавчу службу. Проте вона ухиляється від виконання рішення суду, в більшості випадків з надуманих підстав. Зокрема, неодноразово вони виїжджали разом зі стягувачем на місце виконання. Випадків перебування останнього в нетверезому стані не було. Проте, ОСОБА_3 з моменту прийняття виконавчого провадження до виконання по даний час жодного разу не надала можливості батькові побачитися з сином. Вони перевіряли підставність відсутності дитини за місцем проживання у дні, визначені для побачень, і тільки за декілька разів зазначені ОСОБА_3 обставини підтвердилися. В інших випадках твердження боржника були спростовані проведеними під час перевірок заходами. Оскаржувана постанова винесена в межах компетенції та відповідно до закону.
Стягувач ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечив, вважає дії державного виконавця законними. Підтвердив, що всі його зусилля бачитися з дитиною, брати участь в її вихованні є марними. Скільки він не приїжджав, сина йому не давали. Представник скаржниці, він же її співмешканець, ОСОБА_4 постійно шукає компроматів на нього.
Заяви, клопотання сторін та процесуальнії дії суду.
26.02.2018 р. представником скаржника ОСОБА_4 подано заяву про відвід судді.
Ухвалою Долинського районного суду від 26 лютого 2018 року передано заяву про відвід для розгляду іншому судді, провадження за скаргою зупинено (а.с. 66). Ухвалою Долинського районного суду від 26 лютого 2018 року у задоволенні заяви про відвід судді Монташевич С.М. відмовлено. Розгляд справи постановлено проводити в тому ж складі суду (а.с. 70). Ухвалою Долинського районного суду від 01 березня 2018 року провадження у справі за скаргою поновлено (а.с. 73).
Ухвалою від 23.03.2018 р. задоволено клопотання представника скаржника, визнано обов'язковою участь в судовому засіданні старшого державного виконавця Курилів О.С., яку зобов'язано надати для огляду оригінали матеріалів виконавчого провадження.
В судові засідання 15.05.2018 р., 13.06.2018 р., 07.08.2018 р. та 20.08.2018 р. скаржниця та її представник не з'явилися, тому судом постановлено розглядати скаргу в їх відсутності, що відповідає положенням ст. 450 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що згідно рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.12.2016 р. по справі № 343/1979/16-ц зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено участь ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином, встановивши наступний порядок побачень з дитиною: перший та третій тиждень місяця у суботу та неділю з 09:00 год. суботи до 20:00 год неділі син перебуває у батька вдома. У разі якщо святкові дні припадають на день, що передує дню побачень з сином, або є наступним після нього, то такі дні син проводить з батьком; спільний відпочинок та оздоровлення: 45 днів влітку та 10 днів взимку під час Різдвяних свят дитина проводить з батьком за попереднім повідомленням матері дитини про період, час перебування сина з батьком та з урахуванням інтересів дитини; необмежене спілкування з дитиною особисто, засобом телефонного, поштового, електронного чи іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього спілкування між батьком та сином; в день побачення батька з сином ОСОБА_2 має право особисто забирати дитину з дому чи іншого місця перебування. Зобов'язано ОСОБА_3 за два дні до зустрічі ОСОБА_2 з сином надати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день з дня таких обставин (а.с. 5 - 7).
21 квітня 2017 року старшим державним виконавцем Долинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 343/1979/16-ц, виданого 05.04.2017 р. Долинським районним судом (а.с. 35).
Згідно виклику державного виконавця від 21.04.2017 р., останній зобов'язав ОСОБА_3 з'явитись до державного виконавця 27.04.2017 р. (а.с. 33-34).
Як вбачається з копії акта державного виконавця від 19.06.2017 р., в ході проведення виконавчих дій встановлено, що по місцю проживання боржник не проживає. Зі слів сусідів, остання проживає в с. Гузіїв Болехівської міської ради. Майна на території Долинського району, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено (а.с. 36).
Постановою про передачу виконавчого провадження від 09 жовтня 2017 року виконавчий лист № 343/1979/16-ц, виданий 05.04.2017 р. Долинським районним судом, передано в Болехівський міський відділ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області (а.с. 37-38).
Постановою від 12 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Болехівського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області прийнято виконавче провадження № 53810471 з примусового виконання виконавчого листа № 343/1979/16-ц, виданого 05.04.2017 р. Долинським районним судом (а.с. 39-40).
Вимогою від 13 жовтня 2017 року старший державний виконавець повідомив ОСОБА_3 про покладені на неї обов'язки, а також обох сторін виконавчого провадження про те, що 24.10.2017 р. будуть проводитись виконавчі дії щодо встановлення факту виконання рішення суду. Боржнику та стягувачу необхідно бути присутніми у с. Гузіїв о 10.00 год. (а.с. 41-42).
Про те, що сторони виконавчого провадження були ознайомлені з даною вимогою, однак вчинити дії з метою виконання рішення суду від 26.12.2016 р. не представилося можливим, свідчать їхні заяви та акт державного виконавця. Зокрема, згідно заяви ОСОБА_2 від 24.10.2017 р. ОСОБА_3 не виконує рішення суду, він неодноразово приїжджав у визначений судом час. Після скандалу дитину йому так і не дали, категорично відмовляються та налаштували сина ОСОБА_5 проти нього (а.с. 44). Заявою від 24.10.2017 р. ОСОБА_3 повідомила, що не може виконати рішення суду у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 приходить до дитини у нетверезому стані, що негативно впливає на неї (а.с. 44). Вказані заяви описані і в акті державного виконавця від 24.10.2017 р., який складався в присутності обох сторін та понятих в с. Гузіїв (а.с. 45). В судовому засіданні державний виконавець повідомила, що на час проведення виконавчих дій факту перебування ОСОБА_2 в нетверезому стані встановлено не було.
Заявою від 07.11.2017 р. ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця, що 04.11.2017 р. він не зміг побачитися із сином, так як ОСОБА_3 повідомила його, що дитина хворіє. Про видужання не повідомляє. Просить перевірити дану обставину (а.с. 46).
В акті державного виконавця від 09.11.2017 р. вказано, що 04.11.2017 р. ОСОБА_3 не виконала рішення суду у зв'язку з тим, що дитина знаходиться на лікуванні. Зобов'язано боржника надати висновок лікаря та не чинити перешкоди у вихованні на вільному спілкуванні ОСОБА_5 з дитиною (а.с. 47).
Згідно зі заявою стягувача від 27.11.2017 р. вх. № 1622 останній не зміг побачитися з дитиною, так як ОСОБА_3 не відповідала на телефонні дзвінки (а.с. 114).
Акт державного виконавця від 02.12.2017 р. свідчить про те, що при виїзді в с. Гузіїв встановлено, що ОСОБА_2 не бачився з дитиною і 02.12.2017 р. та не взяв сина до себе додому у зв'язку з тим, що ОСОБА_3, зі слів свекрухи ОСОБА_7, на даний час знаходиться в м. Києві (а.с. 49).
Постановою від 04.12.2017 р. встановлено, що боржником ОСОБА_3 не виконано рішення суду та постановлено накласти на боржника штраф на користь держави у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 51).
Постановою від 04.12.2017 р. державним виконавцем Болехівського міського відділу ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області постановлено стягнути з боржника ОСОБА_3 виконавчий збір у розмірі 6400,00 грн. (а.с. 50).
З вказаною постановою ОСОБА_3 не згідна, тому звернулася до суду з даною скаргою.
Оцінка суду.
Суд, вислухавши пояснення державного виконавця, стягувача, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, оглянувши матеріали виконавчого провадження, приходить до наступних висновків.
Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин по контролю за виконанням судових рішень і вважає за необхідне керуватися розділом 7 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року.
Згідно зі ст.ст. 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Як зазначено в ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи.
Ч. 5 ст. 27 Закону передбачений перелік випадків, коли виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, дане виконавче провадження не відноситься до випадків, коли виконавчий збір не стягується. Судом також встановлено, що рішення від 26.12.2016 р. в добровільному порядку ОСОБА_3 не виконує, хоча ознайомлена з покладеними на неї обов'язками. Державним виконавцем вживаються заходи для примусового виконання вищевказаного рішення суду. Постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем, який здійснює виконавче провадження після перевірки обставин добровільного виконання рішення суду в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Законом України про державний бюджет станом на 11.10.2017 року розмір мінімальної заробітної плати було встановлено в сумі 3200 грн., а тому розмір виконавчого збору виконацем визначено вірно.
За встановлених обставин суд дійшов до висновку, що скарга ОСОБА_3 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 3, 5, 18, 27, 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 450 ЦПК України, керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії та рішення державного виконавця відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: