Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 серпня 2018 р. Справа№805/5042/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з позовними вимогами (з урахуванням уточнення до позовної заяви):
- визнати дії відповідача щодо призначення позивачу пенсійного забезпечення з 01.01.2018 року в розмірі 70 % грошового утримання за посадою протиправними;
- зобов'язати відповідача з 01.01.2018 року призначити позивачу щомісячне основне пенсійне забезпечення в розмірі 95 % від грошового утримання;
- встановити (призначити) з 01.01.2018 року ОСОБА_1 розмір пенсії 95 % від грошового утримання за посадою, встановленими нормативними актами та що складається з суми:
а - окладу за посадою;
б - окладу за військове звання;
в - 50 % від суми а+б надбавка за вислугу років;
г - 19 % від а за оперативно-розшукову діяльність;
д - 50 % від суми а+б+г за особо важливі завдання;
е - 56 % від суми а+б+в+г+д премія;
а також додаткова щомісячна пенсія від мінімального прожиткового рівня на 1 січня року:
а - 10% учаснику ВВВ;
б - 15% учаснику ЧАЕС - категорії;
в - 20 % за особливі заслуги перед Україною;
г - 345 гривень - підвищення пенсії відповідно до Постанови КМУ № 355 - 2012 року;
д - інфляційні.
та провести перерахунок пенсії з 01.01.2018 року по теперішній час.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії відповідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за вислугою років та учасник ліквідації аварії на ЧАЄС другої категорії.
Зазначає, що відповідачем неправомірно при призначенні пенсії зменшено відсоток обчислення з 95% на 70% грошового забезпечення, оскільки Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено категорії громадян, до яких він належить саме 95% грошового забезпечення.
На думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно звузило права позивача на отримання пенсії у розмірі 95% грошового забезпечення, незаконно здійснивши перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70% нового грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 23.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.08.2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на адміністративний позов від 10.08.2018 року вих. № 10739/07-2, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки у зв'язку зі змінами, внесеними до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів грошового забезпечення. Зазначив, що пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та п.23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” було внесено зміни, та зазначено, що максимальний розмір пенсій, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Вважає, що зміни в законодавстві призвели до збільшення розміру пенсії, а тому орган Пенсійного фонду не порушив права позивача.
Вказує на те, що згідно довідки адміністрації Челябінської області від 29.02.1996 позивач приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на території ПО «Маяк» з 11.10.1957 року по 11.1958 року. Тобто позивач є прирівняною особою, а не безпосередньо ліквідатором. На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів. Отже виплачувати пенсію у розмірі 95% грошового забезпечення позивачу у відповідача немає підстав.
Також зазначає, що пенсія позивачу призначена, як начальнику лікувально - трудового профілакторію №5 УВС Донецької області. Порядок перерахунку означеній категорії осіб встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб». Вважає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено з 01.01.2018 року відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.
Зазначає, що оскільки органи Пенсійного фонду не мають відповідних повноважень щодо визначення розміру та складових грошового забезпечення для обчислення (перерахунку) пенсій, то Головне управління не є належним відповідачем стосовно щодо позовних вимог заявлених в п.3 адміністративного позовові, оскільки складання довідок щодо розміру грошового забезпечення належить до компетенції структурних підрозділів, де проходила службу позивач.
На підставі зазначеного, враховуючи, що відповідач не порушував прав позивача, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позивача є передчасними, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Окрім відзиву на адміністративний позов представником відповідача надано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до ст. 11 КАС України особи, які беруть участь у справі не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Як передбачено п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно до ч. 2 зазначеної статті КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, при цьому характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, тому відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивачем надано відповідь на відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що з 2006 року йому була призначена пенсія у розмірі 95 % грошового утримання. Вважає, що відповідачем протиправно звужено його права на отримання пенсії у розмірі 95% грошового забезпечення та незаконно здійснено перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70% нового грошового забезпечення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом громадянина України серії ВС № 582842 (а.с. 6).
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що підтверджується пенсійним посвідченням № 96/16316 (а.с. 7).
З листа начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян 5/05 від 03.01.2012 року зазначено, що позивачу призначена пенсія відповідно до п.«а» ст.12, абз. 4 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугою років в розмірі 95% грошового забезпечення (а.с. 25).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі № 219/233/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо не нарахування та невиплати пенсії у розмірі 5% від щомісячного грошового забезпечення протиправними. Відновлено виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугою років та учаснику ліквідації аварії на ЧАЄС другої категорії з 95% щомісячного грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області провести повторний перерахунок ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2017 року з урахуванням 95 % щомісячного грошового забезпечення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, інваліду другої групи. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 219/233/18 скасовано в частині вирішення позовних вимог за період з 01 січня 2012 року по 09 липня 2017 року, а в цій частині позов залишено без розгляду. В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 219/233/18, зокрема, в частині задоволення позовних вимог з 10 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року залишено без змін (а.с. 21-23).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою - N/A16316 - МВС від 04.07.2018 року позивачу призначено пенсію за вислугою років в розмірі 70 процентів грошового забезпечення, вислуга - 35 років (зворотній бік а.с. 46).
Відповідно до довідки Південно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018 року за посадою начальник Лікувально-трудового профілакторію № 5 УВС Донецької області становить усього 11730,00 грн. (а.с. 46).
Згідно з наданої суду відповідачем паперової копії довідки про перерахунок пенсії при перерахунку пенсії з 01.05.2018 року застосовано основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення, тобто менший ніж при призначенні пенсії.
Таким чином, спірним питанням у справі є не право позивача на здійснення перерахунку його пенсії, а правомірність застосування 70 відсотків грошового забезпечення при здійсненні такого перерахунку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Матеріали справи свідчать, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. № 103 органом пенсійного фонду здійснено перерахунок призначеної пенсії позивача, у зв'язку з чим її основний розмір склав 70% грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п. "а" ст. 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до Закону України від 27.03.2014 року №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України», який набрав чинності 01.04.2014 року було внесено зміни до в ч. 2 ст. 13 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (на підставі якої позивачеві обраховується пенсія), де цифри «80» замінили на цифри «70» (максимальний розмір пенсії), що передбачає, необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року, зі змісту якого слідує, що ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.
У даній справі оскаржується неправомірність дій відповідача, які полягають у здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року, якою уточнено розрахунок вислуги років при призначені пенсії позивачу, що впливає на її розмір.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч.2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 року справа № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).
При цьому суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист»).
Стосовно доводів відповідача щодо відсутності підстав виплачувати пенсію позивачу у розмірі 95% грошового забезпечення, оскільки позивач є прирівняною особою, а не безпосередньо ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд звертає увагу на наступне.
Як зазначено вище, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 219/233/18 скасовано в частині вирішення позовних вимог за період з 01 січня 2012 року по 09 липня 2017 року, а в цій частині позов залишено без розгляду. В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 219/233/18, зокрема, в частині задоволення позовних вимог з 10 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року залишено без змін.
В тексті вказаної постанови колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що фактично видачею посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС” другої категорії серії А № 516861 держава урівняла позивача в правах з особами, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, тому, ОСОБА_1 має право користуватися такою пільгою, яка визначена в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо більшого розміру відсотків грошового забезпечення, з якого обчислюється його пенсія.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно зі ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі №219/233/18, в частині задоволення позовних вимог з 10 липня 2017 року по 31 грудня 2017 року набрало законної сили 20.06.2018 року відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року, отже питання щодо правомірності нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску за період червень 2015 року - жовтень 2017 року вже вирішено у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно зі ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача з 01.01.2018 року призначити йому щомісячне основне пенсійне забезпечення в розмірі 95 % від грошового утримання; встановити (призначити) з 01.01.2018 року розмір пенсії 95 % від грошового утримання за посадою, встановленими нормативними актами та що складається з суми: а - окладу за посадою; б - окладу за військове звання; в - 50 % від суми а+б надбавка за вислугу років; г - 19 % від а за оперативно-розшукову діяльність; д - 50 % від суми а+б+г за особо важливі завдання; е - 56 % від суми а+б+в+г+д премія; а також додаткова щомісячна пенсія від мінімального прожиткового рівня на 1 січня року: а - 10% учаснику ВВВ; б - 15% учаснику ЧАЕС - категорії; в - 20 % за особливі заслуги перед Україною; г - 345 гривень - підвищення пенсії відповідно до Постанови КМУ № 355 - 2012 року; д - інфляційні, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби забезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Так, у відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії позивачу.
Отже, саме до повноважень органу віднесено вирішення питання щодо призначення пенсії, шляхом прийняття відповідних рішень за наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.
Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.
За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок розгляду питань про призначення пенсій та обов'язковість прийняття відповідного рішення, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такої процедури та за відсутності відповідного рішення зобов'язувати суб'єкта владних повноважень призначати, нараховувати і виплачувати пенсію та фактично підміняти державний орган.
Відтак, в задоволені позову в частині зобов'язання відповідача з 01.01.2018 року призначити позивачу щомісячне основне пенсійне забезпечення в розмірі 95 % від грошового утримання; встановити (призначити) з 01.01.2018 року розмір пенсії 95 % від грошового утримання за посадою, встановленими нормативними актами та що складається з суми: а - окладу за посадою; б - окладу за військове звання; в - 50 % від суми а+б надбавка за вислугу років; г - 19 % від а за оперативно-розшукову діяльність; д - 50 % від суми а+б+г за особо важливі завдання; е - 56 % від суми а+б+в+г+д премія; а також додаткова щомісячна пенсія від мінімального прожиткового рівня на 1 січня року: а - 10% учаснику ВВВ; б - 15% учаснику ЧАЕС - категорії; в - 20 % за особливі заслуги перед Україною; г - 345 гривень - підвищення пенсії відповідно до Постанови КМУ № 355 - 2012 року; д - інфляційні, слід відмовити.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст. 9 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд не встановив правомірності дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з основного розміру пенсії 95% грошового забезпечення на 70% та доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
З урахуванням дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на прийняття рішення про призначення пенсії, відповідно та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає необхідним визнати дії відповідача щодо призначення позивачу пенсійного забезпечення з 01.01.2018 року в розмірі 70 % грошового утримання за посадою протиправними; зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 95 % від відповідних сум грошового забезпечення.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню частково.
Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, приймаючи рішення про проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії, відповідач має враховувати висновки рішення в даній адміністративній справі щодо наявності підстав для застосування 95% грошового забезпечення позивача.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № 96/16316 та звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.
За нормами ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає справи у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 139, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Козаченко, буд. 6, паспорт серії ВС № 582842) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл.Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку призначеної пенсії позивача з 01.01.2018 року обчисленої з розміру 70 відсотків суми грошового забезпечення ОСОБА_1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 95 % від відповідних сум грошового забезпечення.
В решті позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складений та підписаний 17 серпня 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Загацька Т. В.