Апеляційний суд Житомирської області
Справа №279/1589/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.81 КК Доповідач ОСОБА_2
16 серпня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі судове провадження №279/1589/18 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 квітня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за час відбування покарання не має порушень та дисциплінарних стягнень, а навпаки має ряд подяк. Звертає увагу на те, що є інвалідом 3-ї групи та відбув 2/3 призначеного покарання.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 квітня 2018 року, відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, яка просила увалу суду залишити без зміни, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З ухвали вбачається, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення, суд першої інстанції діяв у відповідності до положень ст.81 КК України та ст.539 КПК України, відповідним чином мотивувавши свої висновки.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 було засуджено вироком Апеляційного суду Житомирської області від 16 жовтня 2007 року за п.п.6, 12 ч.2. ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 КК України на 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. (а.п.7-12)
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 лютого 2016 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України, засудженому ОСОБА_7 було зараховано строк його попереднього ув'язнення з 04.05.2007 р. по 20.11.2007 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. (а.п.13-14)
Початок строку - 04.05.2007, кінець строку - 18.04.2020. Засуджений ОСОБА_7 з 10.05.2015 року відбуває покарання в «Коростенській виправній колонії (№71)». (а.п.39)
Згідно характеристики начальника ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)» від 24.04.2018 - засуджений на виробництві установи не працевлаштований у зв'язку з інвалідністю. На запропонованих роботах які не потребують фізичної праці та не с перешкодою його інвалідності працювати відмовився в категоричній формі. В цілому до суспільно корисної праці відноситься негативно. По відношенню до представників адміністрації ввічливий та тактовний, виконує їх законні вимоги. За характером: спокійний, врівноважений, хитрий, брехливий, контролює свої емоції та почуття, має пристосовницьку цілеспрямованість. В середовищі засуджених вживається легко, в спілкуванні з ними конфліктів не допускав. Дружні відносини підтримує із засудженими різної спрямованості, але повагою та авторитетом серед них не користується. На зовнішній вигляд неохайний, намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку. Участі у суспільному житті відділення та в роботі самодіяльних організацій засуджених не приймає і приймати не бажає, говорить що це його не цікавить. Вину в скоєному злочині визнав повністю, але в ході проведених бесід каяття з приводу вчиненого не проявляв. Соціально-корисні зв'язки на волі збережені. Стосунки з рідними підтримує шляхом листування та побачень. Взаємовідносини між ними задовільні. За період відбування покарання засудженим було 1 раз порушені вимоги режиму тримання - 29.01.2013 догана, стягнення погашене, має 2 заохочення - 10.04.2008 та 19.01.2015 - подяки. (а.п.42)
Відповідно до ч.1 ст.81 КК України, особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Чистиною 2 ст.81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ч.1 ст.6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд приходить до висновку, що розглядаючи заяву засудженого ОСОБА_7 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання в порядку ст.81 КК України (а.п.1), суд першої інстанції повно і об'єктивно дослідив наявність підстав для звільнення останнього від відбування покарання, з врахуванням усіх обставин, в тому числі і тих на які посилається засуджений в апеляційній скарзі, та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.
Так, як вірно встановив суд першої інстанції, та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, дані про особистість засудженого ОСОБА_7 у тому числі те, що останній хоча і має виключно посередні характеристики, має інвалідність, однак на запропонованих роботах, що не потребують фізичної праці та не є перешкодою його інвалідності працювати відмовився в категоричній формі, тобто працювати не бажає, до суспільно корисної праці відноситься негативно, не приймає участі в громадському житті, заходи виховного характеру відвідує під контролем адміністрації, вину в вчиненому злочині визнав повністю, але в ході проведених бесід каяття з приводу вчиненого не проявляє. За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання не довів своє виправлення.
Апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 квітня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :