Справа № 128/367/18
Іменем України
16 серпня 2018 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту з майна, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту з майна, мотивуючи вимоги тим, що 18.02.2008 року між АБ «Київська Русь», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Київська Русь» в зв'язку з перейменування відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 911.
Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, даний договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 481/2008-Ф від 15.02.2008 року, а також будь-яких додаткових договорів до нього.
01.11.2017 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» і ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 11А-ЕА-2017-09-22-000142-Б/42, відповідно до якого ПАТ «Банк «Київська Русь» відступив на ОСОБА_1 право вимоги на отримання грошових коштів за Кредитним договором № 481/2008-Ф від 15.02.2008 року в повному обсязі. Згідно розрахунку суми заборгованості за Кредитним договором № 481/2008-Ф від 15.02.2008 року, розмір заборгованості станом на 01.11.2017 року складає 4 421 089, 4 грн.
Того ж дня, 01.11.2017 року, між ПАТ «Банк «Київська Русь» і ОСОБА_1 був укладений Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 18.02.2008 року, посвідченим Надольською Т.П., приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу, що зареєстрований в реєстрі за № 911. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. та зареєстровано в реєстрі за № 551. За умовами даного договору, ОСОБА_1 набула права та зобов'язання іпотеко держателя за вищевказаним договором іпотеки, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором. Предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом ВРНО Марунько О.Г. 21.02.2007 року за реєстровим № 363; земельна ділянка площею 0,2018 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_3), виданого Вінницьким районним відділом земельних ресурсів 27.03.2007 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010788900228.
Згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на користь Позивача, накладено наступний арешт: 05.05.2016 року постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (старший державний виконавець Заводнюк І.М.) № 51006773 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (реєстраційний номер обтяження: 14411677), об'єкт обтяження: все нерухоме майно боржника ОСОБА_2
Як вбачається, права іпотеки на нерухомість, належну на праві приватної власності ОСОБА_2, а саме: житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,2018 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1, виникли у ОСОБА_1 з 18.02.2008 року - часу державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до Договору іпотеки від 18.02.2008 року, іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки встановлені у п 5.5. цього Договору. Зокрема, договір Іпотеки передбачає, що у випадку невиконання Іпотекодавцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим та/або Кредитним договором у встановлений Іпотекодержателем строк такі вимоги Іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Це застереження згідно Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекоджателя на предмет іпотеки на підставі цього договору іпотеки, який в такому випадку є правовстановлюючим документом (п. 5.5.1. договору).
Згідно п. 5.7 договору, право вибору способу задоволення вимог Іпотекодержателя, встановлених пунктом 5.5 цього Договору, та вибір способу задоволення таких вимог належить Іпотеко держателю.
З огляду на це, позивач як іпотекодержатель нерухомого майна має першочергове право на реалізацію предмету іпотеки в разі порушення основного зобов'язання, відповідно до умов договору іпотеки на вибір іпотекодержателя провести реалізацію чи перевести право власності на даний предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному зобов'язанню боржника.
Таким чином, арешт предмета іпотеки перешкоджає праву іпотекодержателя провести реалізацію іпотечного майна для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору.
Наявність арешту предмета іпотеки перешкоджає позивачу (порушує право), як пріоритетному обтяжувачу, реалізувати своє право на першочергове задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, обраний ним на власний розсуд, виходячи з діючого законодавства України та умов кредитного договору та договору іпотеки.
За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме: житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,2018 га кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який був накладений 05.05.2016 року постановою № 51006773 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (реєстраційний номер обтяження: 14411677) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (старший державний виконавець Заводнюк І.М.).
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі своєї довірительки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.
Представник третьої особи - відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином і в установлений Законом строк повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 18.02.008 року між Акціонерним банком «Київська Русь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в зв'язку з перейменування відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», і ОСОБА_2, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П. та зареєстрований в реєстрі за № 911 (а.с. 6 -8)
Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, даний договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 481/2008-Ф від 15.02.2008 року, а також будь-яких додаткових договорів до нього.
01.11.2017 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» і ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 11А-ЕА-2017-09-22-000142-Б/42, відповідно до якого ПАТ «Банк «Київська Русь» відступив на ОСОБА_1 право вимоги на отримання грошових коштів за Кредитним договором № 481/2008-Ф від 15.02.2008 року в повному обсязі. Згідно розрахунку суми заборгованості за Кредитним договором № 481/2008-Ф від 15.02.2008 року, розмір заборгованості станом на 01.11.2017 року складає 4 421 089, 4 грн. (а.с. 9 - 12).
Того ж дня, 01.11.2017 року, між ПАТ «Банк «Київська Русь» і ОСОБА_1 був укладений Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 18.02.2008 року, посвідченим Надольською Т.П., приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу, що зареєстрований в реєстрі за № 911. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. та зареєстровано в реєстрі за № 551. За умовами даного договору, ОСОБА_1 набула права та зобов'язання іпотеко держателя за вищевказаним договором іпотеки, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором. (а.с. 16 - 17). Предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом ВРНО Марунько О.Г. 21.02.2007 року за реєстровим № 363; земельна ділянка площею 0,2018 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_3), виданого Вінницьким районним відділом земельних ресурсів 27.03.2007 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010788900228.
Згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на нерухоме майно (а.с. 18 - 19), яке є предметом іпотеки на користь позивача, накладено наступний арешт: 05.05.2016 року постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (старший державний виконавець Заводнюк І.М.) № 51006773 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (реєстраційний номер обтяження: 14411677), об'єкт обтяження: все нерухоме майно боржника ОСОБА_2
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно положень ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Права іпотеки на нерухомість належну на праві приватної власності ОСОБА_2, а саме: житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,2018 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1, виникли у ОСОБА_1 з 18.02.2008 року - часу державної реєстрації іпотеки.
Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до Договору іпотеки від 18.02.2008 року, іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки встановлені у п 5.5. цього Договору. Зокрема, договір Іпотеки передбачає, що у випадку невиконання Іпотекодавцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим та/або Кредитним договором у встановлений Іпотекодержателем строк такі вимоги Іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Це застереження згідно ЗУ «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекоджателя на предмет іпотеки на підставі цього договору іпотеки, який в такому випадку є правовстановлюючим документом (п. 5.5.1. договору).
Згідно п. 5.7 договору, право вибору способу задоволення вимог Іпотекодержателя, встановлених пунктом 5.5 цього Договору, та вибір способу задоволення таких вимог належить Іпотеко держателю.
Таким чином, позивач як іпотекодержатель нерухомого майна, має першочергове право на реалізацію предмету іпотеки в разі порушення основного зобов'язання, відповідно до умов договору іпотеки на вибір іпотекодержателя провести реалізацію чи перевести право власності на даний предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному зобов'язанню боржника.
Таким чином, арешт предмета іпотеки перешкоджає праву іпотекодержателя провести реалізацію іпотечного майна для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору.
Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (що набув чинності 05.10.2016 року) та ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв в момент накладення арештів, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судом рішення про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» вищевказаної статті арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 постанови Пленуму № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснив судам, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення, (ст. З Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-УІ) (далі - Закон про виконавче провадження).
Наявність арешту предмета іпотеки перешкоджає позивачу (порушує право), як пріоритетному обтяжувачу, реалізувати своє право на першочергове задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, обраний ним на власний розсуд, виходячи з діючого законодавства України та умов кредитного договору та договору іпотеки.
Таким чином, зважаючи на те, що право іпотекодержателя є обтяженням з вищим пріоритетом по відношенню до інших обтяжень, то встановлене обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме: житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,2018 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1, підлягає припиненню.
Зважаючи на наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, оскільки вони є підставними та обґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.1, 3 Закону України «Про іпотеку», ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 4, 10, 76, 247, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,2018 га кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який був накладений 05.05.2016 року постановою № 51006773 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (реєстраційний номер обтяження: 14411677) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (старший державний виконавець Заводнюк І.М.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Вінницької області шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя О.І. Бондаренко