проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"20" серпня 2018 р. Справа № 917/631/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС", м. Дніпро (вх. № 1682П/1-42)
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.07.2018р. у справі №917/631/18, постановлену в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Бунякіна Г.І.), повний текст якої складено 26.07.2018р.
за позовом Національного банку України, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.07.2018р. у справі №917/631/18 про відкладення розгляду справи продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 16.08.2018 р. на 13 годин 15 хв.; явку повноважних представників сторін, третьої особи визнано обов'язковою; запропоновано відповідачу подати до суду до дати судового засідання заперечення на відповідь на відзив в порядку ст. 167, 184 ГПК України, копії заперечень надати (направити) позивачу.
Окрім того, у мотивувальній частині вказаної ухвали було відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС", м. Дніпро з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.07.2018р. у справі №917/631/18 в частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та прийняти нове рішення, яким зупинити провадження у справі №917/631/18 до вирішення справи №910/7913/18.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, законність та забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Частиною першою статті 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Приписами статті 255 ГПК України встановлено вичерпний перелік ухвал місцевого господарського суду, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом оскаржується ухвала господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 року у справі №917/631/18 в частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Виходячи з приписів статті 255 ГПК України, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження справі не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення.
Колегія суддів відзначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням ( рішення Європейського суду з прав людини у справі Пелевін проти України від 20.05.2010).
Посилання скаржника на рішення Конституційного суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 та №3-рп/2010 від 27.01.2010 є недоречними, оскільки вказані рішення стосуються тлумачення норм щодо можливості оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції про зміни способу та порядку виконання рішення, про відмову у зміні способу та порядку їх виконання, та про видачу і про відмову у видачі дубліката виконавчого листа.
Вказані ухвали приймаються на стадії виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з оскарженням рішення суду неможливо, тому такі ухвали можуть бути оскаржені лише самостійно.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" якщо ухвали місцевого господарського суду за приписами процесуального закону неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, то такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку.
В даному випадку заперечення апелянта з приводу незаконності ухвали Господарського суду Полтавської області від 13 березня 2018 року у справі №917/2101/17 можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, що унеможливлює самостійність оскарження даної ухвали в апеляційному порядку.
Посилання скаржника на рішення Конституційного суду України №12-рп/2010 від 28.04.2010 також є необґрунтованим, оскільки вказане рішення стосується тлумачення, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 255, п. 4 ч.5 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС", м. Дніпро на ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 року у справі №917/631/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Додаток: апеляційна скарга на 4 аркушах, з додатками на 13 аркушах та конверт.
Головуючий суддя В.В.Россолов
Суддя Р.А.Гетьман
Суддя М.М.Слободін