79010, м. Львів, вул.Личаківська, 81
"17" серпня 2018 р. Справа № 921/128/18
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого судді: Данко Л.С.,
суддів: Галушко Н.А.,
Орищин Г.В.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 49/ДНЮ від 27 липня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/2430/18 від 13.08.2018 р.)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02 липня 2018 року (суддя Хама С.О., повне рішення складено 12 липня 2018 року)
у справі № 921/128/18,
порушеній за позовом
позивача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ
до відповідача: Управління транспорту, комунікацій та зв'язку Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, м. Київ
про стягнення збитків в сумі 109358,00 грн. та стягнення судових витрат,
встановив:
На адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 49/ДНЮ від 27 липня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/2430/18 від 13.08.2018 р.), на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02 липня 2018 року у справі № 921/128/18.
Разом з тим, апелянтом до апеляційної скарги додано: платіжне доручення № 827 від 26.07.2018р. на суму 2643,00 грн., як доказ сплати судового збору; фіскальні чеки, накладні та описи вкладення, як доказ направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи; копії довіреності в порядку передоручення б/н від 19.07.2018 року та від 11.07.2018 року виданої Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на ім'я Петрушевича Василя Петровича - виконуючий обов'язки начальника виробничого підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та на ім'я Тарарука Леоніда Ростиславовича - начальника юридичного сектору підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За приписами частин першої-четвертої статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).
Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачали можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи за довіреністю.
В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Разом з тим у пункті 6 рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України та доповнено Основний Закон окремими статтями.
За статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Також Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
В даному випадку провадження у справі № 921/128/18 розпочато з 01 січня 2018 року.
За частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 8 Конституції України Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.
За змістом статті 131-2 Конституції України необхідність її додаткової регламентації законом передбачена частиною четвертою цієї статті щодо встановлення винятків представництва в суді адвокатами, зокрема, визначення поняття малозначних спорів.
Натомість частини перша та третя статті 131-2 Конституції України не вимагають необхідності їх додаткової законодавчої регламентації, а чинні до введення в дію статті 131-2 Конституції України положення частини третьої статті 28 Господарського процесуального кодексу України щодо представництва юридичних осіб не відповідають зміненим конституційним нормам.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», підписана виконуючим обов'язки начальника виробничого підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Петрушевич В.П.) та начальником юридичного сектору підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Тарарук Л.Р.), тобто неналежними представниками у розумінні вищевказаних вимог закону.
Слід зазначити, що чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу.
В даному випадку, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 49/ДНЮ від 27 липня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/2430/18 від 13.08.2018 р.) підписана особами, які не мають права її підписувати.
Аналогічну правову позицію відображено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018р. по справі № 910/22324/16.
Згідно з ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Керуючись ст.ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 49/ДНЮ від 27 липня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/2430/18 від 13.08.2018 р.) з доданими до неї матеріалами всього на 15-ти аркушах повернути Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця».
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки, визначені статтями 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя Л.С.Данко
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин