вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"15" серпня 2018 р. Справа№ 910/15831/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Гончарова С.А.
Скрипки І.М.
при секретарі Майданевич Г.А.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 15.08.2018р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 (повний текст складено 21.05.2018)
у справі № 910/15831/17 (суддя Балац С.В.)
за позовом: фізичної особи-підприємця Курашова Олега Леонідовича;
до: Київської міської ради;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
про: визнання додаткової угоди до договору укладеною,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 позов задоволено повністю.
Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між фізичною особою-підприємцем Курашовим Олегом Леонідовичем та Київською міською радою, який зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.11.2004 року за № 79-6-00261 у книзі записів державної реєстрації договорів, з моменту набрання чинності судовим рішенням на наступних умовах:
1.Поновити на 10 (десять) років Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер - 8000000000:90:332:0007, площею - 0,6474 га, для реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку у Голосіївському районі м. Києва, укладений між Орендодавцем та Орендарем та зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 25.11.2004 за № 79-6-00261 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі у тексті - Договір оренди).
2. Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди.
3. Орендар сплачує орендну плату за період від дня закінчення Договору оренди до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених Договором оренди.
Стягнуто з Київської міської ради на користь фізичної особи-підприємця Курашова Олега Леонідовича витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600, 00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/15831/17 та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване та прийняте нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.06.2018 апеляційну скаргу Київської міської ради передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/15831/17 та призначено справу до розгляду на 25.07.2018.
10.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого, останній просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.08.2018.
14.08.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 15.08.2018 представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/15831/17 скасувати.
В судовому засіданні 15.08.2018 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень поданих під час апеляційного провадження та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/15831/17 залишити без змін.
В судовому засіданні 15.08.2018 представник третьої особи надав усні пояснення по справі.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем, 10.07.2003 прийнято рішення № 638-26/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею (надалі - Рішення 638-26/798) яким вирішено:
1. Затвердити проект відведення земельної ділянки приватному підприємцю Курашову Олегу Леонідовичу для реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку на О. Жуків у Голосіївському районі м. Києва.
Передати приватному підприємцю Курашову Олегу Леонідовичу, за умови виконання п. 1.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,66 га (в тому числі водної акваторії 0,16 га) для реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку на О. Жуків у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.
1.1. Приватному підприємцю Курашову Олегу Леонідовичу:
1.1.1. Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.
1.1.2. У місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
1.1.3. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, розміщених у межах земельної ділянки.
1.1.4. Питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва".
1.1.5. Майново-правові питання вирішувати в установленому порядку.
1.1.6. Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 24.12.2002 N 18-3857, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 04.12.2002 N 6593, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 18.03.2003 N 08-8-20/8058, управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 15.11.2002 N 403-з, АТ "Київпроект" від 04.04.2003 N 06-928/КГП, державного комунального підприємства "Плесо" від 19.03.2003 N 226.
1.1.7. У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному нормативами забудови м. Києва.
1.2. Попередити землекористувача, що право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до ст. ст. 141, 143 Земельного кодексу України.
Між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, на виконання Рішення 638-26/798 було укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.11.2004 № 79-6-00261 (надалі - Договір оренди земельної ділянки), відповідно до предмету якого відповідач, на підставі п. 1 Рішення № 638-26/798, за актом приймання-передачі передає, а позивач приймає в оренду (строкове платне користування ) земельну ділянку (надалі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором (п. 1 1 Договору оренди земельної ділянки).
Як визначено п. 1.2 Договору оренди земельної ділянки, об'єктом оренди відповідно до цього договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування - о. Жуків у Голосіївському районі м. Києва;
- розмір 0,6474 (нуль цілих і шість тисяч чотириста сімдесят чотири десятитисячних) га;
- цільове призначення - для реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу короткочасного відпочинку;
- кадастровий номер 8000000000:90:332:0007.
Пунктом 3.1 Договору оренди земельної ділянки визначено, що договір укладено на десять років.
Також з матеріалів справи вбачається, що між сторонами Договору оренди земельної ділянки укладений акт приймання-передачі земельної ділянки, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток.
Позивач, звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення Договору оренди земельної ділянки (лист-повідомлення), який зареєстрований 21.08.2014 справа № А-21196, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки.
Проте, станом на момент розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем не прийнято рішення за результатами розгляду клопотання позивача вказаного вище, а також протягом місяця після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки до позивача не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні такого строку.
З матеріалів справи вбачається, що третьою особою, листом від 07.09.2015 № 057041-16091 проінформовано позивача про відсутність заперечень проти поновлення Договору оренди земельної ділянки, за умови відсутності заперечень відповідача, збереження цілісності межових знаків, виконання обов'язків землекористувача та інших умов договору, сплати пайової участі, вирішення всіх майново-правових питань.
Третьою особою, також, був підготовлений та переданий відповідачу проект рішення відповідача про поновлення позивачу Договору оренди земельної ділянки, проте відповідне рішення відповідачем не прийнято.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як встановлено ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
У місячний термін, орендодавець розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку правовою підставою для поновлення Договору оренди земельної ділянки є приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки, позивачем були дотримані всі умови для поновлення Договору оренди земельної ділянки, які встановлені такою нормою, а саме:
- позивач до спливу строку дії Договору оренди земельної ділянки (25.11.2014) повідомив відповідача (21.08.2014), тобто у встановлений строк), повідомив відповідача про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору оренди земельної ділянки на новий строк;
- до клопотання (листа-повідомлення) від 21.08.2014 позивач додав проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки;
- відповідач протягом місяця не повідомив позивача про наявність заперечень і своє рішення;
- позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки;
- позивач належним чином виконує свої обов'язки за Договором оренди земельної ділянки.
Щодо тверджень скаржника в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд зазначає наступне:
- предметом спору у даній справі є не питання укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем, а питання пролонгації вже існуючого Договору оренди земельної ділянки, тому посилання скаржника на статтю 16 Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованими;
- стаття 33 Закону України "Про оренду землі" чітко регламентує порядок поновлення договору оренди землі;
- рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2014 у справі № 910/12386/14, яке набрало законної сили, суд привів Договір оренди земельної ділянки у відповідність до закону та встановив орендну плату у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відсутність заборгованості із сплати позивачем орендної плати за Договором оренди земельної ділянки підтверджується наявними в матеріалах справи засвідченими копіями довідками ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.07.2015 № 13552/10/26-50-17-07-10 та від 22.02.2018 № 5926/К/26-15-13-05-19.
Разом з тим, позивачем замовлено виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. На земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить позивачу (декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 14.04.2014 № КВ 142141040083), питання сплати пайової участі вирішено (довідка про виконання умов пайової участі від 01.12.2017 № 050/08-9990), третя особа не заперечує проти поновлення Договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки до Договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню повністю, оскільки бездіяльність відповідача з її неукладення вірно встановлена місцевим господарським судом, а строк на звернення до відповідача з метою користування переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) позивачем не пропущений.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/15831/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Київської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/15831/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/15831/17 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі № 910/15831/17 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/15831/17 повернути до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді С.А. Гончаров
І.М. Скрипка
Повний текст постанови складено 20.08.2018