пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
14.08.2018 справа № 905/2190/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - суддів: при секретарі судового засідання:Склярук О. І. Гези Т. Д., Радіонової О. О., Бондаренко К. Ю.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідача: від ВДВС ГТУЮ у Донецькій області:не з'явився; не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область
на ухвалу Господарського суду Донецької області
постановлену за скаргою на дії26.06.2018 у м. Харкові об 11:12 год. Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область № 01.3-944 від 15.06.2018 старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К. А. під час виконання судового рішення
по справі№ 905/2190/17 (суддя Лейба М. О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй", м. Київ
доСлужби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область
простягнення 4 921 155,48 грн
Служба автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область (далі - «Відповідач, Скаржник») звернулася до Господарського суду Донецької області зі скаргою № 01.3-944 від 15.06.2018 на дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К. А. під час виконання судового рішення по справі № 905/2190/17, в якій скаржник просив суд першої інстанції:
- визнати дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К. А. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 (ВП №56598300), неправомірними;
- визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 (ВП №56598300), яка була винесена старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковським К. А., незаконною;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 (ВП №56598300), прийняту старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковським К. А..
На думку скаржника, постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 (ВП №56598300) є неправомірною, необґрунтованою та передчасною, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 по справі № 905/2190/17 у задоволенні скарги Служби автомобільних доріг в Донецькій області на дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К. А. під час виконання судового рішення у справі № 905/2190/17 - відмовлено.
Не погодившись з постановленою судом першої інстанції ухвалою, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Служба автомобільних доріг у Донецькій області, в якій остання просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 та ухвалити нове судове рішення по справі № 908/2589/17, яким задовольнити скаргу відповідача № 01.3-944 від 15.06.2018 у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвалу Господарського суду Донецької області у цій справі не можна вважати законною та обґрунтованою, оскільки остання ґрунтується на помилкових висновках суду і є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В основу заперечень скаржника, покладено твердження про те, що суд першої інстанції не врахував положення п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2001 № 845, та не звернув уваги на те, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства. За твердженням апелянта, боржник за наказом є одержувачем бюджетних коштів, а заборгованість відповідача перед позивачем виникла із заходів передбачених бюджетною програмою, відтак наказ Господарського суду Донецької області від 07.05.2018 по справі № 905/2190/17 має виконуватись органом державного казначейства. Проте, дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К. А. щодо відкриття виконавчого провадження (ВП №56598300) були передчасні, адже Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" попередньо не зверталось до органів казначейства з відповідним виконавчим документом (наказом) по справі № 905/2190/17.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2018 по цій справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Донецькій області та зобов'язано учасників справи, в строк до 30.07.2018 включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі.
Учасники справи своїм процесуальним правом на подачу відзиву до суду апеляційної інстанції не скористалися, втім, згідно ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції, оскільки наявних матеріалів достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2018 по справі № 905/2190/17 апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області було призначено до розгляду на 14.08.2018.
Уповноважені представники сторін у судове засідання, що проводилося 14.08.2018, не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.
Враховуючи те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки спірного судового акту в апеляційному порядку за відсутності повноважних представників сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши суддю доповідача по справі, дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду постановленою з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.11.2017 по справі № 905/2190/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯЛТА ГРАД СТРОЙ" до Служби автомобільних доріг у Донецькій області - задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 345 004,16 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 353 754,98 грн та судовий збір у розмірі 55 481,39 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 27.11.2017 у справі № 905/2190/17 залишено без змін.
07.05.2018 Господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі № 905/2190/17 від 27.11.2017.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялта град строй" звернулось до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Донецької області від 07.05.2018 по справі № 905/2190/17.
14.06.2018 старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковським К.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56598300 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/2190/17 від 07.05.2018.
Не погоджуючись з такими діями виконавця боржник звернувся до Господарського суду Донецької області з відповідною скаргою.
В обґрунтування поданої скарги Служба автомобільних доріг у Донецькій області посилається на те, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, рішення про стягнення коштів підприємств, установ та організацій, рахунки яких відкриті в органах Державної казначейської служби, виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Враховуючи, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області є державною організацією, одержувачем бюджетних коштів, судове рішення про стягнення з неї коштів має виконуватися виключно органами Державної казначейської служби України, що унеможливлює здійснення виконавчого провадження, тому, державний виконавець повинен був відмовити ТОВ "Ялта Град Строй" у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 07.05.2018 по справі № 905/2190/17. Також заявник зазначив, що дії старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К. А. щодо відкриття виконавчого провадження (ВП №56598300) були передчасні, адже ТОВ "Ялта Град Строй" попередньо не зверталось до органів Казначейства з відповідним виконавчим документом (наказом) у справі № 905/2190/17 і у такому випадку рішення державного виконавця, а саме - постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018 (ВП №56598300) є неправомірною, необґрунтованою та передчасною, а тому підлягає скасуванню.
Як вже зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 по справі № 905/2190/17 у задоволенні вказаної скарги на дії та постанову старшого державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковського К. А. про відкриття виконавчого провадження - відмовлено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником належним чином не обґрунтовано та не доведено, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок державного бюджету чи місцевого бюджету, стягнуті кошти є коштами державного бюджету (місцевих бюджетів), у зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що рішення за наказом Господарського суду Донецької області від 07.05.2018 по справі № 905/2190/17 повинно виконуватись в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а не в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав скарги Служби автомобільних доріг у Донецькій області № 01.3-944 від 15.06.2018 та апеляційної скарги, надаючи оцінку всім обставинам справи, погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, №14077/05, від 10.12.2009).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частинами 1, 2 ст. 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Скаргу може бути подано до суду, відповідно до вимог п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладено на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Положеннями ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 845, боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Статтею 2 Бюджетного кодексу України наведено перелік тлумачення основних термінів, вживаних в ньому, зокрема:
- бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п.12);
- одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п.38).
Дослідивши наявне в матеріалах справи Положення про Службу автомобільних доріг у Донецькій області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.11,2016 року №331 (далі - «Положення»), суд першої інстанції вірно встановив, і це підтверджується матеріалами справи, дослідженими судом апеляційної інстанції, що Служба автомобільних доріг в Донецькій області згідно пп. 1.1, 1.4, 1.5. Положення про Службу автомобільних доріг у Донецькій області є державною неприбутковою організацією і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, які обслуговуються органами казначейської служби.
Також судом з Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 04.01.2017 року №4-1/1, укладеним між ГУДКСУ у Донецькій області і Службою автомобільних доріг в Донецькій області, встановлено, що Служба перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області (ГУ ДКСУ у Донецькій області),
Пунктом 1.3. Положення визначено, що Служба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Джерелами формування майна Служби, відповідно до п. 5.3. Положення, є: основні фонди, що визначаються самостійним балансом Служби; кошти, що надходять на дорожні роботи відповідно до законодавства; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб і громадян; передане майно інших державних та комунальних підприємств та організацій; інші джерела, не заборонені законодавством.
Служба автомобільних доріг в Донецькій області не є державним органом , що також не заперечується й самим боржником.
З системного аналізу положень Бюджетного кодексу України судова колегія дійшла висновку, що терміни - «одержувач бюджетних коштів» і «бюджетні установи», не є тотожними, оскільки в першому випадку така установа лише одержує держані кошти на реалізацію запланованих цілей, а в останньому - повністю утримується за рахунок державного бюджету (має рахунок в ДКСУ), тобто не має власних рахунків.
Пунктами 1.1, 1.4, 1.5. Положення про Службу автомобільних доріг у Донецькій області передбачено, що Служба є одержувачем бюджетних коштів.
Судова колегія апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта як на підставу для необхідності звернення стягувача з виконавчим документом у даній справі до органів казначейства на п. 1.6 Положення, яким передбачено, що Служба утримується у межах кошторису видатків, затвердженого Укравтодором, яким не передбачено розділ витрат на сплату підрядникам винагороди, тобто кошторисом не передбачено такі цілі, оскільки в Положенні про Службу автомобільних доріг в Донецькій області не зазначено, що Служба є бюджетною установою. Також у вказаному положенні не зазначено, що Служба повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету, тому суд апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого суду про відсутність підстав вважати, що скаржник є бюджетною установою у розумінні приписів Бюджетного кодексу України.
Згідно п. 5.3 Положення, джерелами формування майна Служби є: основні фонди, що визначаються самостійним балансом Служби; кошти, перелічені п. 1.6 Положення, що надходять на дорожні роботи відповідно до законодавства; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб і громадян; передане майно інших державних та комунальних підприємств та організацій; інші джерела, не заборонені законодавством.
Наведеним спростовується аргументи скаржника, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області утримується виключно за рахунок коштів державного бюджету чи місцевого бюджету та має нести витрати і отримувати прибутки тільки в межах затверджених асигнувань, оскільки видатки Укравтодора (п. 1.6 Положення) є лише одним з джерел надходження коштів до Служби.
Крім того, п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відтак, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області не є бюджетною установою.
Поряд з викладеним, колегія суддів також звертає увагу, що виконання наказу господарського суду органами Казначейства можливе лише у разі існування бюджетних асигнувань для погашення такої заборгованості.
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (ст. 2 Бюджетного Кодексу України).
Згідно ст. 119 Бюджетного кодексу України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Відповідно до пп. 1 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
При цьому, як при розгляді скарги судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження боржником не доведено належними та допустимим доказами, у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, що стягнуті у даній справі кошти - інфляційні нарахування та три відсотки річних, є коштами державного бюджету.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів, Служба автомобільних доріг у Донецькій області надала до Донецького апеляційного господарського суду кошторис видатків на утримання Служби за січень - грудень 2018 року. Апелянт вказує, що в суді першої інстанції не обговорювалось та не ставилось питання щодо необхідності дослідження цих видатків Служби, тому відповідач і не подав ці докази.
Дослідивши вищевказані документи судова колегія не може прийняти їх до уваги, оскільки надані Службою автомобільних доріг у Донецькій область документи є додатково поданими доказами, питання про прийняття яких врегульовано положеннями ч. 4 ст. 269 ГПК України, де унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
При цьому, оскільки відповідач жодним чином не обґрунтував та не довів суду неможливості подання цих документів до суду першої інстанції, то зазначені додатково подані докази не можуть прийматись судом апеляційної інстанції в силу вимог ч. 4 ст. 269 ГПК України. Судова колегія апеляційної інстанції щодо посилання скаржника на причини не подання цих доказів звертає увагу, що збирання доказів не є обов'язком суду, в той час як положеннями ч. 3 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В апеляційній скарзі Служба автомобільних доріг у Донецькій області посилається на те, що стягнуті у даній справі інфляційні втрати та три відсотки річних, які нараховані на суму заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти №2-15 від 16.04.2013, повинні виконуватись саме органами Державної казначейської служби України.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими доводами скаржника, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 12.01.2016 у справі №905/3003/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2016, позовні вимоги ТОВ "Ялта Град Строй" до Служби автомобільних доріг у Донецькій області задоволено повністю: стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ТОВ "Ялта Град Строй" заборгованість за Договором про закупівлю послуг за державні кошти №2-15 від 16.04.2013 у сумі 333 334,92 грн та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 5 000,02 грн.
На виконання вищевказаного рішення, Господарським судом Донецької області 27.01.2016 виданий відповідний наказ.
23.05.2016, за заявою стягувача, головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області Косаревою І. В. відкрито виконавче провадження №51190024 з примусового виконання наказу № 905/3003/15, виданого Господарським судом Донецької області 27.01.2016, про що винесено відповідну постанову.
Служба автомобільних доріг в Донецькій області під час розгляду справи №905/3003/15 також не погодилась із відкриттям виконавчого провадження органом ДВС з виконання наказу у справі № 905/3003/15, оскільки вважала, що вказаний виконавчий документ має виконуватись органами казначейства, у зв'язку з чим звернулась до суду першої інстанції і скаргою на дії та рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області щодо відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.08.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016, відмовлено Службі автомобільних доріг Донецької області у задоволенні скарги на постанову головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області від 23.05.2016 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі № 905/3003/15.
Вказані судові рішення, виходячи із відомостей автоматизованої системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду", боржником до суду касаційної інстанції не оскаржувались, отже є такими, що набрали законної сили, та мають бути враховані судом при розгляді справи № 905/2190/17.
Таким чином, вищевстановлені обставини свідчать про те, що виконавчий документ про стягнення основної заборгованості, яка виникла за договором про закупівлю послуг за державні кошти №2-15 від 16.04.2013, виконується органами Державної виконавчої служби. Правомірність дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області та законність постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 з примусового виконання наказу у справі № 905/3003/15 перевірені судами першої та апеляційної інстанції, рішення у яких набрали законної сили, однак боржник наполягає на тому, що виконавчий документ за рішенням суду про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у даній справі - № 905/2190/17 повинен виконуватись саме органами казначейства, що не узгоджується з вказаними обставинами справи. При цьому, під час розгляду справи № 905/3003/15 - при стягненні основного боргу, Служба автомобільних доріг у Донецькій області не надавала будь-які кошториси чи банківські виписки як доказ на підтвердження спрямувань та призначення цих коштів, відтак подання їх лише у даному апеляційному провадженні судова колегія вважає необґрунтованим.
Враховуючи вищевстановлені обставини та приписи чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки Служба автомобільних доріг в Донецькій області не є бюджетною установою у розумінні приписів Бюджетного кодексу України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій державного виконавця, законність постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2018, яка була винесена старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Вітковським К. А., за виконавчим провадженням ВП № 56598300 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 07.05.2018 по справі № 905/2190/17 та відмову у задоволенні скарги Служби автомобільних доріг в Донецькій області на дії та рішення Краматорського ВДВС.
Щодо питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції застосовує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Служби автомобільних доріг у Донецькій області не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 по справі № 905/2190/17 підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 по справі № 905/2190/17 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.06.2018 по справі № 905/2190/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду впродовж двадцяти днів з дня складання повного тексту Постанови; у порядку п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя: О. І. Склярук
Судді: Т. Д. Геза
О. О. Радіонова
(У судовому засіданні 14.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 20.08.2018)