ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 серпня 2018 року Справа № 923/340/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. за участю секретаря Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України", м. Херсон
до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон
про стягнення 38524 грн. 01 коп.
За участю представників сторін:
від позивача - Довгань О.І. - юрисконсульт 1 категорії, дов. № 1298 від 26.02.2018
від відповідача - Колесник Ю.В., нач. юридичного відділу, дов. № 18-15/8 від 03.01.2018; Костирко О.В., нач. відділу гідротехнічних та інженерних споруд, дов. № 18-15/34 від 02.08.2018
Сутність спору: Позивач (Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України (Адміністрація Херсонського морського порту), м. Київ, код ЄДРПОУ 38727770) звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача (Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон, код ЄДРПОУ 01125695) 38524 грн. 01 коп., у тому числі: 36169 грн. 82 коп. основного боргу за користування на підставі укладеного між сторонами договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 125Р/56-П-ХЕФ-17 від 03.07.2017 об'єктами портової інфраструктури; 1801 грн. 24 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті договірних послуг, а також 394 грн. 02 коп. інфляційних втрат та 158 грн. 93 коп. річних за прострочення грошового зобов'язання.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо проведення повної та своєчасної оплати послуг, пов'язаних із використанням об'єктів.
Відповідач позов не визнає, в наданому суду письмовому відзиві зазначив, що надана позивачем довідка вартості послуги з надання у користування підкранових колій № № 7, 8 за січень 2018 не відповідає переліку складових калькуляції вартості послуги, а саме, позивачем не враховано п. 6 калькуляції - авансування по договорах за 2013-2016 р.р., що є додатком № 3 до договору, підписаного обома сторонами.
Стосовно авансування 2013-2016 років, відповідач посилається на сплату фіксованої суми за користування об'єктами інфраструктури - підкрановими коліями № 7 та № 8, у тому числі за виконання ремонтних робіт, передбачених калькуляцією, пропорційно на протязі 10 років.
У 2017 році, під час укладення договору, було досягнуто домовленість про оплату фактично наданих послуг, у тому числі ремонтних робіт, а кошти сплачені раніше, і не використані позивачем на виконання ремонтних робіт, було вирішено відобразити в розрахунках на 2017 - наступні роки, що відображено у протоколі робочої наради щодо вирішення питання взаємовідносин, які склалися між сторонами під час укладання договорів на користування портовою інфраструктурою (окрім причалів) від 14.07.2017.
Саме так у калькуляції вартості послуги з надання у користування підкранових колій № 7 та № 8 відображено суму 61737,27 грн. без ПДВ.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю довідки вартості використання підкранових колій № 7 та № 8 за січень та неврахуванні в акті здачі-приймання робіт № 687 від 31.01.18 п. 6 калькуляції - авансування за договорами 2013-2016, цей акт не був підписаний відповідачем.
У наданій відповіді на відзив, не погоджуючись із викладеними в ньому запереченнями, позивач зазначив, що додатковою угодою № 3 до договору було змінено п. 2.1 договору та встановлена нова орієнтовна вартість договору.
Договір та додаткові угоди до нього не передбачають здійснення авансування за користування об'єктами інфраструктури. До того ж, відповідачем не надано жодного доказу здійснення фінансування за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до ст. 240 ГПК України після завершення розгляду справи у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, коли буде складено повне рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
На підставі укладеного між сторонами 03.07.2017 договору про допуск до об'єктів портової інфраструктури № 125Р/56-П-ХЕФ-17, позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з користування об'єктами портової інфраструктури, а саме, підкрановими коліями № 7 та № 8, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату за користування в порядку та на умовах визначених договором. (а.с. 14-29).
У пунктах 2.1 - 2.5 договору сторони передбачили, що загальна вартість послуг користування складає 392110 грн. 16 коп. (без ПДВ) та визначається додатком № 3 до цього договору. Нарахування плати за користування об'єктами портової інфраструктури здійснюється адміністрацією відповідно до актів наданих послуг (актів виконаних робіт). Сума щомісячного платежу за користування об'єктами портової інфраструктури розраховується виходячи з фактичної кількості наданих послуг у звітному місяці, що підтверджується актами наданих послуг (виконаних робіт) за формою КБ-2в. Розрахунки за користування об'єктами інфраструктури відповідач здійснює протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг (акту виконаних робіт) на підставі рахунку позивача. Обов'язок по складанню актів покладається на позивача. Відповідач протягом 5-ти робочих днів з дати отримання актів розглядає їх, підписує та направляє на адресу позивача або у цей же строк надає мотивовану відмову від їх підписання.
Додатковими угодами № 1 від 26.07.2017, № 2 від 21.08.2017, № 3 від 29.12.2017 сторони вносили зміни щодо істотних умов договору. (а.с. 29-34).
Так, п. 1 додаткової угоди № 3 до договору, сторони продовжили строк дії договору до 28.02.2018, а також збільшили суму договору на 18533 грн. 46 коп., встановивши орієнтовну вартість договірних послуг у сумі 111200 грн. 77 коп.
За надані протягом січня 2018р. послуги, пов'язані з використанням підкранових колій № 7 та № 8, позивач із супровідним листом від 12.02.2018 № 26-05-04-25/35 передав для узгодження і підписання відповідачу акт виконаних робіт № 687 від 31.01.2018; довідку вартості послуг з надання у користування підкранових колій № 7 та № 8 за січень 2018, а також рахунок № 369 від 31.01.2018 на суму 34886 грн. 53 коп. на оплату наданих послуг. (а.с. 33-36).
Відповідач листом від 15.02.2018 вих. № 02-02/34 підтвердив отримання акту здачі-приймання виконаних робіт № 687 від 31.01.18, а також рахунку на оплату послуг № 369 від 31.0.118р. на суму 34886 грн. 53 коп., натомість відмовився від узгодження та підписання акту та сплати наданих послуг, посилаючись на відсутність копії акту виконаних ремонтних робіт на суму 25457 грн., а також на те, що довідка вартості послуги з надання у користування підкранових колій № 7 та № 8 за січень 2018р. не відповідає переліку складових калькуляції послуги, а саме не враховано п. 6 калькуляції - авансування по договорам 2013-2016р.р., що є додатком № 3 до договору, який підписано сторонами.
З урахуванням положень п. 2.4, 4.2 договору, за прострочення боржником грошового зобов'язання по оплаті наданої за січень 2018р. послуги за період з 13.03.2018 по 04.05.2018, позивач перерахував борг із застосуванням встановленого індексу інфляції, нарахував річні за ставкою 3 % від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду прострочки.
Розмір нарахованої пені складає 1722 грн. 34 коп., річних - 151 грн. 97 коп., інфляційних втрат - 383 грн. 75 коп.
Загальна сума боргу з урахуванням пені, інфляційних втрат та річних складає 37144 грн. 59 коп.
На стадії підготовчого провадження, заявою від 01.06.2018 позивач збільшив розмір позовних вимог на 1379 грн. 42 коп., донарахувавши основний борг в сумі 1283 грн. 29 коп. за послуги, надані у лютому 2018р., а також донарахував 78 грн. 90 коп. пені, 10 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 6 грн. 96 коп. річних.
Підставою для збільшення розміру позовних вимог стала відмова відповідача в узгодженні та підписанні скерованих на його адресу листом від 12.03.2018 за вих. № 26-05-04-25/47 рахунку на оплату послуг за лютий 2018 № 556 від 28.02.2018 а також акту приймання-передачі наданих у лютому послуг на суму 1283 грн. 29 коп. № 1030 від 28.02.2018. (а.с. 77-79).
При цьому, обставини відмови у підписанні акту за лютий 2018 є аналогічними з причинами, за наявності яких відповідач відмовився підписати акт та оплатити послуги, надані у січні 2018р.
Таким чином, з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 36169 грн. 82 коп. основного боргу за послуги, надані у січні, лютому 2018р.; 1801 грн. 24 коп. пені, 394 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 158 грн. 93 коп. річних, разом 38524 грн. 01 коп.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків. (ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Наданими у справу належними та допустимими доказами встановлено, що між сторонами укладений договір про допуск до об'єктів портової інфраструктури, відповідно до умов якого позивач протягом січня-лютого місяців 2018 надав відповідачу послуги з користування об'єктами портової інфраструктури на суму 36169 грн. 82 коп., що підтверджено наданими в матеріали справи актами форми КБ-2в.
Відповідно до п. 2.4 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг протягом 5-ти робочих днів з дати отримання актів.
Не заперечуючи факту одержання послуг у січні-лютому 2018 року згідно укладеного між сторонами договору, відповідач відмовився від їх оплати з посиланням на неврахування у калькуляції авансування за договорами 2013-2016р.р., що склали 61737 грн. 27 коп., які не були використані на виконання ремонтних робіт.
Суд не погоджується з доводами відповідача щодо відмови від підпису актів та оплати одержаних послуг, оскільки договір та укладені до нього додаткові угоди, у тому числі й додаткова угода № 3 не містять будь-яких домовленостей та встановленого порядку зарахування авансових платежів згідно договорів, укладених протягом 2013-2016р.р. в рахунок вартості наданої за укладеним між сторонами договором від 03.07.2017 № 125/Р послуги.
Питання, що пов'язані з авансуванням, відповідач має вирішувати виходячи із правовідносин та в межах договорів 2013-2016р.р., які передбачали обов'язок його здійснення та з урахуванням виконаних робіт, з якими пов'язане таке авансування.
Витрати по оплаті судового збору у сумі 1762 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, господарський
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", 73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, код 01125695, р.рахунок 26003000008200 у філії АТ "Укрексімбанк", м. Херсон, МФО 322313 на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", 73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, код ЄДРПОУ 38728533, пот. рахунок 26005924425188 в філії АТ "Укргазбанк", м. Херсон, МФО 320478 - 36169 (тридцять шість тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 82 коп. - основного боргу; 1801 (одна тисяча вісімсот один) грн. 24 коп. - пеня, 394 (триста дев'яносто чотири) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 93 коп. річних та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. витрат по оплаті судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 20.08.2018.
Суддя Н.О. Задорожна