печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27135/18-к
15 серпня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017, у рамках кримінального провадження № 12015160000000273,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017, у рамках кримінального провадження № 12015160000000273, справа № 757/8557/17-к, а саме в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «Імексбанк».
В обґрунтування клопотання особа, яка подала клопотання зазначено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 було накладено арешт в межах кримінального провадження №12015160000000273 на грошові кошти фізичних осіб АТ «Імексбанк» в тому числі і на кошти ОСОБА_4 . Вважає, що арешт накладено незаконно та необґрунтовано, з тих підстав, що у кримінальному провадженні №12015160000000273 від 09.04.2015, немає жодних доказів про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень так, як ОСОБА_4 є лише вкладником цього банку на підставі Договору який був укладений 15.01.2015 між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_4 № НОМЕР_3 про приєднання до публічного договору №1 банківськього вкладу (депозиту) від 20.01.2014. Враховуючи зазначене просить скасувати арешт, у зв'язку з тим, що він є безпідставним, незаконним та таким що порушує право власності гарантоване Конституцією України, до того ж накладення арешту на вказані рахунки призвело до неможливісті отримання заявником гарантованої суми за депозитним вкладом, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому заявник акцентує увагу на тому, що судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана включити ОСОБА_4 до переліку фізичних осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за укладеним між ним та АТ «Імексбанк» договором.
Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, вимоги клопотання про скасування арешту майна підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник ГСУ НП України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, слідчий суддя визнав за можливим розгляд клопотання за його відсутності за наявними матеріалами клопотання.
Вивчивши клопотання та долучені до нього документи, дослідивши матеріали провадження, приходжу до наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015160000000273 від 09.04.2015 за фактом зловживання службовими особами АТ «Імексбанк» своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 № 757/8557/17-к в рамках зазначеного провадження накладено арешт, на грошові кошти, що знаходяться на рахунках 361 фізичних осіб відкритих у АТ «Імексбанк», МФО 328384, за адресою: м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, заборонивши видаткові операції та/або інше їх використання, з наданням письмової інформації про суму коштів, на які накладено арешт на час надання ухвали для виконання.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді від 14.02.2017 № 757/8557/17-к, слідчим суддею зроблено висновок, що грошові кошти, на які слідчий просив накласти арешт є предметом кримінального правопорушеня.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, ОСОБА_4 підозру у вчиненні злочину не оголошено, а органом досудового розслідування суду не надано підтвердження того, що грошові кошти на рахунках вказаних вкладників є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, судовим рішенням, яке набрало законної сили, зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4 до переліку фізичних осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за укладеним між ним та АТ «Імексбанк» договором банківського рахунку.
Таким чином, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 3 ст. 174 КПК України, та виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, та приходить до висновку, що володільцем грошових коштів на підставі наданих в обґрунтування клопотання документів доведено відсутність підстав для подальшого арешту грошових коштів, які належать ОСОБА_4 , а тому вважає наявними підстави згідно ст.174 КПК України для його скасування.
Відтак, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015160000000273 від 09.04.2015 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 14.02.2017 у провадженні №757/8557/17-к в частині грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Імексбанк», МФО 328384, який належить ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , в тому числі заборону їх використовувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1