1-кс/754/2648/18
Справа № 754/10971/18
Іменем України
17 серпня 2018 року слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні №12018100030007113 від 15.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального №12018100030007113 від 15.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Клопотання мотивує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.08.2018 приблизно о 11 год. 00 хв. група невстановлених досудовим розслідуванням осіб, перебуваючи на території ринку "Глорія" по вул. Електротехнічна, 2 в м. Києві, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, із застосуванням предметів, схожих на пістолети, вчинили хуліганські дії, спричинивши тілесні ушкодження потерпілим. (ЄО 61365)
15.08.2018 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в ході обшуку на підставі ст. 208 КПК України було вилучено предмет схожий на пістолет «Форт 17Р» серія та номер № НОМЕР_1 який зареєстрований за ОСОБА_5 , а також 22 предмети схожі на патрони калібру 9 мм., а також мобільний телефон iPhone 6 ІМЕІ НОМЕР_2 з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_3 .
15.08.2018 року мобільний телефон iPhone 6 ІМЕІ НОМЕР_2 з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_3 було визнано речовим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання слідчий та власник майна не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, власник майна причин неявки не повідоми. Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Враховуючи положення ч.1 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання за відсутності цих осіб.
Дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Деснянського УПГУНП у м.Києві перебуває кримінальне провадження №12018100030007113 від 15.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, псування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурор про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
В судовому засіданні не було встановлено порушення слідчим вимог статтей 168, 171 КПК України.
Приписами ч.ч.10, 11 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Метою накладання арешту на майно є збереженням речових доказів, а саме запобігання їх приховування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, відчуження.
Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, що зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існують підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити цей вид забезпечення кримінального провадження, а саме: тимчасово вилучене майно, про арешт якого ставить питання слідчий, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вказане майно підпадає під ознаки речового доказу.
Враховуючи викладене клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Отже, з урахуванням вказаних положень норм КПК України, слідчий суддя вважає, що накладення арешту шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження зазначеного мобільного телефону з сім картою мобільного оператора є достатнім, розумним та співмірним видом заборони для виконання завдань кримінального провадження.
Керуючись статтями 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні №12018100030007113 від 15.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме - на мобільний телефон iPhone 6 ІМЕІ НОМЕР_2 з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_3 шляхом заборони користування, розпорядження ними та їх відчуження, для збереження їх у якості речового доказу, доручивши слідчому визначити місце зберігання цього майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1