Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/415/18
Провадження № 2-а/391/16/18
09.08.2018р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Червонописького В.С.,
за участі секретарів судового засідання - Єтенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій незаконними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія ВР № 298086 від 11.06.2018, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до поліцейського роти № 4 батальйону УПП в Кіровоградській області, третя особа УПП в Кіровоградській області ОСОБА_2, яким просить скасувати постанову від 11.06.2018 ВР № 298086 у справі про адміністративне правопорушення.
Позовну заяву мотивує тим, що 11 червня 2018 року о 16:05 год. керував автомобілем Volkswagen Multivan, д.н.з ВА 4400 АВ, перетинаючи перехрестя з кільцевим рухом, по автодорозі Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв з дотриманням ПДР України де був зупинений поліцейським роти ОСОБА_2 для перевірки документів, під час розмови інспектор повідомив, що позивач порушив ПДР, а саме не вказав світловим покажчиком повороту напрямку руху, після чого перевірив документи та дозволив продовжувати рух. Позивач, зазначив, що вказував покажчики повороту. 14.06.2018 позивач отримав по пошті постанову серії ВР № 298086 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Вважає, що дана постанова є незаконною, оскільки складена без його участі, та він був позбавлений права захисту та всебічного розгляду обставин.
Позивач в судове засідання не з'явився надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач - поліцейський роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся, направив до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_3І, так як вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені у позові. Зазначив, що 11.06.2018 року при здійснення патрулювання екіпажем ним та його напарником було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме гр. ОСОБА_1А, керуючи транспортним засобом Volkswagen Multivan, д.н.з ВА 4400 АВ, перетинаючи перехрестя з кільцевим рухом, по автодорозі Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, перед поворотом ліворуч не подав сигналу світловим показником повороту відповідного напрямку, чим порушив п. п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що постанова серія ВР № 298086 від 11.06.2018 року складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395. Як доказ по справі додав відео-фіксацію з місця адміністративного правопорушення від 11.06.2018 року, що здійснювалася на нагрудний відео реєстратор згідно ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Дослідивши матеріали справи (в тому числі оглянувши відео-фіксацію з місця адміністративного правопорушення, що здійснювалася на нагрудний відео реєстратор), суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 11 червня 2018 року о 16 год. 05 хв., ОСОБА_1 на автомобілі Volkswagen Multivan, д.н.з ВА 4400 АВ, перетинаючи перехрестя з кільцевим рухом, по автодорозі Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, перед поворотом ліворуч не подав сигналу світловим показником повороту відповідного напрямку, чим порушив п. п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України.
По факту вчинення правопорушення 11 червня 2018 року поліцейським роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 298086, якою прийнято рішення до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП ( а. с. 4).
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Згідно ч.2 ст. 122 КУпАП України, порушення правил проїзду перехресть, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідач надає відеозапис з місця адміністративного правопорушення від 11.06.2018, що здійснювалось на нагрудний відео реєстратор. З відеозапису вбачається, що під час зупинки позивач був повідомлений поліцейським роти про те, що він перетинаючи перехрестя з кільцевим рухом, по автодорозі Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, перед поворотом ліворуч не подав сигналу світловим показником повороту відповідного напрямку, чим порушив п. п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України. З відеозапису вбачається, що позивач був повідомлений на місці про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, але відмовився отримувати постанову інспектора роти № 4 ОСОБА_2.
Таким чином, оскільки підстави для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлені, в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій незаконними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія ВР № 298086 від 11.06.2018 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення , безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Компаніївський районний суд Кіровоградської області).
Повне судове рішення виготовлено 13.08.2018.
Суддя В.С.Червонописький