Єдиний унікальний номер 229/3350/18
Номер провадження 11-сс/775/304/2018
Єдиний унікальний номер 229/3350/18 Головуючий 1-й інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/775/304/2018 Доповідач ОСОБА_2
15 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
За участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представників власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна, -
Як вбачається з судових матеріалів, до суду першої інстанції надійшло клопотання слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого з прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_10 , про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні слідчого відділення Дружківського ВП Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050260000907 від 29.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3, ст.410 ч.3 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 28.07.2018 року о 21 годині 39 хвилин до Дружківського ВП надійшло повідомлення, зі служби 102 про те, що працівниками ОГ ВКР ГУВКР ДКР СБУ спільно з працівниками поліціїї 28.07.2018 року о 21 годині 38 хвилин, за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, вул. Заводська, кооператив Гаражний, було виявлено, як військові зливали паливо з автомобіля: урал 7372 Р5, модель 4320, 1986 року випуску, зеленого кольору, шасі (рама) НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; тип засобу спеціальний, група експлуатації стройова, повна маса, 13245 кг., маса без навантаження, 8020 кг, належність А1964 смт. Гвардійське, Дніпропетровська область, що винили в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
В ході огляду місця події 28.07.2018р., який відбувався за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретино, вул. Заводська, у гаражному приміщенні № НОМЕР_3 «Гаражного кооперативу», було виявлено дизельне паливо, яке було залишено у приміщенні вказаного гаражу на зберігання. Також в ході досудового розслідування було вилучено автомобіль Урал 7372 Р5, модель 4320, 1986 року випуску, зеленого кольору, шасі (рама) НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; тип засобу спеціальний, група експлуатації стройова, повна маса, 13245 кг., маса без навантаження, 8020 кг, належність А1964 смт. Гвардійське, Дніпропетровська область
Слідчим Дружківського ВП ОСОБА_11 29.07.2018 року було винесено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, а саме: Урал 7372 Р5, модель 4320, 1986 року випуску.
Крім того, слідчий клопотав про поновлення строку на подачу клопотання про арешт майна, мотивуючи пропуск строку тим, що у органів досудового слідства не було даних щодо власника майна на яке слід накласти арешт, у зв'язку з чим, строк пропущено.
Слідчий суддя визнав причини пропуску строку на звернення з клопотанням про арешт майна поважними, та поновив його.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, суд значив, що вказане клопотання відповідає вимогам ст.. 171 КПК України.
Слідчий суддя керувався тим, що у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, яке було вилучене в ході проведення досудового слідства під час огляду місця події, можуть зберегти на собі сліди злочину, а також враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, приймаючи до уваги, що не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження доказів, та внаслідок цього може перешкодити кримінальному провадженню, тому слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає до задоволенню.
Із зазначеною ухвалою слідчого судді не погодився представник власника майна ОСОБА_7 , та подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову, якій відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Свої вимоги мотивує тим, що чинним КПК України не передбачено процедуру поновлення строку на звернення з клопотанням про накладання арешту на майно; зазначає, що доводи слідчого щодо причин пропуску вказаного строку неправдиві, оскільки йому достеменно було відомі відомості щодо власника вилученого автомобіля Урал; також, звертає увагу, що слідчим суддею не взято до уваги, що цей автомобіль є транспортом військової частини, у теперішній час є військова необхідність у його експлуатації.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представників власника майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Таким чином, доводи апеляції в частині незаконного поновлення строку на звернення з клопотанням про арешт майна є необґрунтованими.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що заслуговують на увагу.
Так, відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Обґрунтованим, згідно з вимогами частини 2 вищезазначеної статті вважається рішення, яке ухвалено судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим, відповідно до частини 3 ст. 370 КПК України, є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді наведеним вище процесуальним вимогам закону не відповідає.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Як вбачається, в клопотанні про арешт майна слідчий виклав обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3, ст.410 ч.3 КК України, та зазначив які слідчі дії проведене в ході досудового розслідування, а саме:
- 28.07.2018 року, в ході огляду місця події, який відбувався за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретино, вул. Заводська, у гаражному приміщенні № НОМЕР_3 «Гаражного кооперативу», було виявлено дизельне паливо, яке було залишено у приміщенні вказаного гаражу на зберігання. Також в ході досудового розслідування було вилучено автомобіль Урал 7372 Р5, модель 4320, 1986 року випуску, зеленого кольору, шасі (рама) НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; тип засобу спеціальний, група експлуатації стройова, повна маса, 13245 кг., маса без навантаження, 8020 кг, належність А1964 смт. Гвардійське, Дніпропетровська область;
- 29.07.2018 року, слідчим Дружківського ВП ОСОБА_11 було винесено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, а саме: Урал 7372 Р5, модель 4320, 1986 року випуску.
Вивчивши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає будь-яких посилань на обґрунтування необхідності накладання арешту на майно, а саме на автомобіль Урал, який є власністю військової частини, крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції прокурором також не наведено достатніх підстав для арешту вказаного майна.
Разом з тим, слідчий суддя на вказане не звернув уваги, та в мотивувальній частині рішення обмежився загальними фразами, та зазначив, що у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, яке було вилучене в ході проведення досудового слідства під час огляду місця події можуть зберегти на собі сліди злочину, при цьому не вказав які-саме сліди злочину може зберігати автомобіль, які слідчі дії проводяться, або плануються проводитись органами досудового розслідування саме з цим вилученим майном.
На думку колегії суддів, слідчим не наведено підстав для накладення арешту на майно - автомобіль Урал 7372 Р5, модель 4320, 1986 року випуску, та утримання його на штрафстоянці.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 липня 2018р. при огляді міста події у баку автомобіля УРАЛ 7372 Р5, модель 4320 містилося паливо, яке необхідне було для проведення експертизи, однак воно є віддільним від транспортного засобу, зразки палива для експертиз з вказаного автомобілі відібрані, тому враховуючи співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, в арешті автомобіля, на думку апеляційного суду, немає потреби.
Крім того, колегія суддів вважає, що судом необґрунтовано залишено поза увагою пояснення представника власника майна щодо існування на теперішній час військової необхідності у експлуатації вилученого транспортного засобу.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей», з 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що накладення арешту на автомобіль Урал, в експлуатації якого є військова необхідність, може суттєво позначитись на інтересах держави.
За таких умов судова колегія приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання про накладення арешту на майно залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 01 серпня 2018 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 погодженого з прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_10 про арешт майна, а саме: автомобіль Урал 7372 Р5, модель 4320, 1986 року випуску, зеленого кольору, шасі (рама) НОМЕР_1 , тип засобу спеціальний, група експлуатації стройова, повна маса, 13245 кг., маса без навантаження, 8020 кг, належність А1964 смт. Гвардійське, Дніпропетровська область.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: