Ухвала від 17.08.2018 по справі 369/10125/18

Справа № 369/10125/18

Провадження №1-кс/369/3209/18

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні за № 12018110200004917 від 16.08.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка, Корецького району, Рівненської області, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого.

Слідчий свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_7 працюючи на посаді старшого дільничного інспектора Києво-Святошиського ВП ГУНП в Київській області, маючи спеціальне звання майор поліції та являючись працівником правоохоронного органу, 15.08.2018 о 20 год. 00 хв. заступив на чергування у складі екіпажу ГРПП №111 та здійснював охорону громадського порядку і отримав закріплену за ним табельну вогнепальну зброю та транспортний засіб марки «Міцубіші Аутлендер» н.з. НОМЕР_1 .

Так, 15.08.2018 близько 23 год. 00 хв. під час патрулювання ОСОБА_7 зупинив транспортний засіб марки «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху, біля озера по вулиці Козацькій в с. Бобриця, Києво-Святошинського району, Київської області. ОСОБА_7 , перебуваючи у форменному одязі та представивши службове посвідчення, чим підтвердив свої повноваження працівника правоохоронного органу, попросив водія надати документи на право керування транспортним засобом, на що в останнього вони виявилися відсутніми. Після цього ОСОБА_4 запропоновано було пройти тест на стан алкогольного сп'яніння «Драгер», на що останній погодився, результат тесту 2,00% проміле.

В подальшому ОСОБА_4 почав вести себе зухвало висловлюватися на адресу працівника поліції ОСОБА_7 нецензурними словами, ображаючи при цьому його честь та гідність як працівника поліції, тим самим перешкоджав працівнику правоохоронного органу виконувати свої службові обов'язки. Потім ОСОБА_4 сів до свого транспортного засобу «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_2 та намагався завести його, при цьому працівник поліції з метою не допуску втечі водія просунув ліву руку через опущене скло передньої лівої водійської дверці та намагався витягти ключі із замка запалення.

На неодноразові законні вимоги працівника поліції припинити протиправні дії та заглушити мотор ОСОБА_4 не реагував.

ОСОБА_4 маючи прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, який виконує свої службові обов'язки, умисно різко рушив, потягнувши при цьому ОСОБА_7 декілька метрів по асфальтованій дорозі та зник з місця події, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забоїв, садна лівого ліктьового суглоба.

16.08.2018 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Богданівка, Корецького району, Рівненської області, українець громадянин України, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий.

Вина підозрюваного ОСОБА_4 доведена зібраними матеріалами кримінального провадження та підтверджується доказами.

В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні;

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 зареєстрований в Хмельницькій області, а на території Київської області перебуває на заробітках і на даний час не має постійного місця проживання.

Оцінюючи ризик ОСОБА_4 незаконного впливу на потерпілого, свідка, у кримінальному провадженні, слід зазначити наступне, що ОСОБА_4 знаючи місце роботи потерпілого та місце проживання свідків може змусити їх змінити покази з метою уникнення покарання.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні.

Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_4 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

На підставі викладеного слідчий просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка, Корецького району, Рівненської області, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила суд задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив суд застосувати до підозрюваної запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Суд, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку осіб, які брали участь у розгляді справи, приходить до висновку що клопотання слідчого не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозра про вчинення ОСОБА_4 злочину є обґрунтованою, але при цьому слідчим та прокурором не наведено доказів, які б свідчили про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому суд, враховуючи положення ст.ст.177,178 КПК України, приходить до переконання про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з метою запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні за № 12018110200004917 від 16.08.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

2) Не відлучатися з території Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого фактичного проживання або місця роботи.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.

Строк дії ухвали два місяці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
75931203
Наступний документ
75931205
Інформація про рішення:
№ рішення: 75931204
№ справи: 369/10125/18
Дата рішення: 17.08.2018
Дата публікації: 24.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження