241/787/18
3/241/238/2018
17.08.2018 року смт. Мангуш
Першотравневий районний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Демочко Д.О.
при секретарі Небиліченко Т.В.
за участю
прокурора Третьяка Є.І.
правопорушника ОСОБА_1
розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшли від Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля №3 Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства, який зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1,
за ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,суд -
ОСОБА_1, відповідно до наказу Азовського басейнового управління державного агентства рибного господарства (Азовського рибоохоронного патруля) № 90-к від 10.05.2017 призначено на посаду головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля № 3 Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства, у зв'язку з чим останній є державним службовцем категорії «В», 12 (дванадцятого) рангу, та особою уповноваженою на виконання функції держави.
ОСОБА_1, порушуючи вимоги ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», будучи особою уповноваженою на виконання функції держави, згідно п.п «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, не повідомив про суттєві зміни в своєму майновому стані при наступних обставинах.
ОСОБА_1 01.03.2017 року набув у власність згідно договору дарування № 344 від свого батька ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями в розмірі 36/100 (тридцять шість сотих) частини всього житлового будинку з господарськими будівлями, яку оцінено на суму 100 тисяч гривень.
За таких умов, у головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля № 3 Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства ОСОБА_1, виник обов'язок у десятиденний строк з моменту отримання доходу, письмово повідомити про це НАЗК. Тобто, упродовж періоду часу з 00:00 год. 02.03.2017 року по 23:59 годині 11.03.2017 року.
Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», зокрема з вимогами ст. 52, що підтверджується відповідною відомістю про ознайомлення, з якою під підпис 19.05.2017 року ознайомлено ОСОБА_1
Проте згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 своєчасно не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор у судовому засіданні вважав, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 172-6 КУпАП, його провина у скоєнні адміністративного корупційного правопорушення доведена, а тому до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому ч.2 ст.172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєнні адміністративного корупційного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП не визнав повністю та пояснив, що він не зрозумів порядок заповнення декларації, вважаючи, що відомості про зміни у майновому стані необхідно вносити до щорічної декларації. Відомості про суттєві зміни у своєму майновому стані він подав до НАЗК через один місяць після отримання дарунку, коли дізнався про цю необхідність.
Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно матеріалів адміністративної справи, на підставі наказу Азовського басейнового управління державного агентства рибного господарства (Азовського рибоохоронного патруля) № 90-к від 10.05.2017, ОСОБА_1 було призначено на посаду головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля № 3 Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства. (а.с.13).
Отже, ОСОБА_1 відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" являється суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.
Як встановлено в судовому засіданні, 01.03.2017 року ОСОБА_1 отримав у дар 36/100 (тридцять шість сотих) частини житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: с. Юр'ївка Мангушського району Донецької області пров. Красивий буд. 4,6, яку оцінено на суму 100 тисяч гривень, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №121683408 та договір дарування частини житлового будинку (а.с. 32-38).
Ураховуючи, що вартість придбаної частини житлового будинку, яка перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів (в редакції Закону на момент вчинення правопорушення), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (80 000 гривень), у ОСОБА_1 на виконання вимог частини 2 статті 52 Закону № 1700-VII виник обов'язок у десятиденний термін з моменту придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, письмово повідомити НАЗК про суттєву зміну у майновому стані.
Тобто, упродовж періоду з 00:00 год. 02.03.2017 по 23:59 год 11.03.2017 у ОСОБА_1 виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
При цьому, в судовому засіданні встановлено, що повідомлення до НАЗК про такі зміни в своєму майновому стані від ОСОБА_1 надійшли лише 28.03.2017 року, що підтверджується скрін шотом з сайту НАЗК (а.с.22).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не своєчасно повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.
Так, згідно ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, коментована стаття визначає правопорушення щодо обов'язкового декларування доходів особами, що уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.
З об'єктивної сторони правопорушення становить діяння у формі неподання декларації, неповідомлення / несвоєчасного повідомлення, зокрема, про суттєві зміни майнового стану.
Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.
Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Крім того, відповідно до інформаційного листа від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», направлений судам першої та апеляційної інстанції для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Вимоги Закону України «Про запобігання корупції», на думку судді, зокрема, в частині неповідомлення / несвоєчасного повідомлення, в т.ч. і про суттєві зміни майнового стану, є чіткими та точними, не допускають їхнього неоднозначного тлумачення щодо прав та обов'язків осіб.
Посилання ОСОБА_1, що він не знав про необхідність подання відомостей про суттєві зміни у своєму майновому стані до НАЗК, судом до уваги не приймаються, та спростовуються матеріалами справи, а саме письмовими поясненнями ОСОБА_1, відповідно до яких останній пояснив, що вимоги ст.. 52 Закону України «Про запобігання корупції» йому відомі, про що він розписався у відомості від 19.05.2017 року(а.с.14, 35-36).
За таких обставин приходжу до висновку, що в діях останньої наявна вина саме у формі прямого умислу щодо несвоєчасного подання зазначеної декларації.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 мав змогу своєчасно повідомити про суттєві зміни в майновому стані в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, але цього не зробив через неповажні причини. Будь-яких доказів поважності неповідомлення про зміни в майновому стані ОСОБА_1 не надано.
При таких обставинах вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - не своєчасне повідомлення про суттєві зміни у своєму майновому стані.
З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у дохід держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284, 307, 308 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі - сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійокна користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Донецької області через Першотравневий районний суд Донецької області.
Суддя Д.О. Демочко