Справа № 188/969/18
Провадження № 2/188/505/2018
17 серпня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Полубан М.П.
при секретарі Гречко В.С.
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на визнання земельну частку (пай),
Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача та зазначає , що спірне майно складається з земельної частки (паю) в земельному масиві Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, розміром 5,00 в умовних кадастрових гектарах.
Згідно довідки управління Держгеокадастру в Петропавлівському районі від 03.05.2018 р., № 98/141-18, вартість вказаної земельної частки (паю) складає 89 237.02 грн.
12 жовтня 2017 року помер батько позивачки - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.
ОСОБА_2 був членом колгоспу ім. Жданова, розташованого на території Дмитрівської сільської ради Дніпропетровської області у період з 1966 по 1997 року.
Так, 09.04.1966 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу до колгоспу ім. Жданова Петропавлівського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією трудової книжки останнього.
Відповідно до Архівної довідки № 99 від 24.05.2018 року, протоколу № 1 загальних зборів від 16 січня 1989 року колгосп ім. Жданова реорганізовано в колгосп "Україна". Відповідно до рішення загальних зборів № 1 від 24 січня 1995 року колгосп "Україна" реорганізовано у Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна", яке є правонаступником всіх попередніх організацій.
Згідно рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів від 01.06.1995 року № 3 було виготовлено та видано колективному господарству "Україна" Державний акт на право колективної власності на землю серії І-ДП № 000019, який посвідчував, що вказаному власнику передається у колективну власність 2762,7 га землі, в межах згідно з планом. Актовий запис № 14.
Після смерті ОСОБА_2 належне йому майно успадкувала за законом його донька, тобто позивачка по справі.
Позивачка звернулась до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2,але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у зв"язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вказане майно.
18.04.2018 року позивачка вирішила оформити своє право у порядку спадкування майна після смерті ОСОБА_2, на земельну частку (пай) та звернулася з відповідною заявою відділу Держгеокадастру в Петропавлівському районі Дніпропетровської області. Але 20.04.2018 року отримала листа, зі змісту якого дізналась, що ОСОБА_2 не значився в списках громадян - членів КСП "Україна", додаток № 1 до державного акту серії І-ДП № 000019, та відповідно сертифікату на право на земельну частку (пай) не отримував. У зв"язку з цим, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.
Просить суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер 12.10.2017 року, право на земельну частку (пай) в земельному масиві Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області при розпаюванні колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", розміром 5,00 Га. Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачкою.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просить суд його задовольнити.
Представник Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району до суду також не з"явився. У своїй заяві просить суд розглянути справу без його участі. Не заперечують проти позову.
Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає повному задоволенню .
Судом встановлено, що 12.10.2017 р. дійсно помер ОСОБА_2, в с. Відродження Петропавлівського району Дніпропетровської області ( свідоцтво про смерть серії І-КИ № 766815 ), тобто батько позивачки.
Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії IV-УР № 1221957, де у графі "батько" записано - ОСОБА_2.
Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на час відкриття.
Крім того , за ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину .
Отже , через відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на успадковану земельну ділянку, яка належала за життя померлій ОСОБА_3, є об'єктивною обставиною та позбавляє її , як спадкоємця, можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
Оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення із позовом про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене право не може , суд , посилаючись на вимоги ст. 55 Конституції України, ст. 16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України вважає , що є достатні підстави для поновлення порушених прав позивача.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України « Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»від 05.06.2003 року № 899-1У право на земельну частку (пай) мають громадяни -спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом чи Державним актом.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне .
У відповідності до положень Пленуму Верховного Суду України Постанови №14 від 18 грудня 2009 року, за змістом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняти його судом.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач надала достатню кількість доказів на підтвердження своїх вимог та належним чином обґрунтувала свій позов. Також суд дійшов висновку про можливість звільнення відповідача від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4,10,57-60 , 88 , 174 , 212-215 ЦПК України , ст.1212,1218, 1268 , 1270 ЦК України , суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1, право на земельну частку ( пай) в земельному масиві Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетрорвської області при розпаюванні колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» розміром 5,00 умовних кадастрових гектар.
У порядку ст. 136 ЦПК України звільнити відповідача від сплати судових витрат.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_4