1[1]
06 серпня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року, -
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Вказує, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, в результаті чого ОСОБА_3 безпідставно визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення.
Звертає увагу на протиріччя даних у долучених до матеріалів справи доказах, зокрема, щодо дати проходження ОСОБА_3 огляду на стан сп'яніння.
Вказує на безпідставну відмову у задоволенні клопотання захисника про виклик та допит свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та поліцейського ОСОБА_7; висновки суду щодо змісту відеозапису з приводу вживання ОСОБА_3 спиртних напоїв не відповідають дійсності.
Зазначає, що показники приладу DragerAlcotest 6820 не можуть вважатися допустимим доказом, оскільки перевірка водія на стан алкогольного сп'яніння проводилась технічним засібом, який відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
З матеріалів справи убачається, що судповно та всебічно дослідив обставини вчинення адміністративного правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним.
Як установив суд, ОСОБА_3 05 лютого 2018 року близько 00 год. 05 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 по проспекту Гагаріна в м. Києві з ознаками алкогольного сп'ягніння, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння за згодою водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер».
Відповідно до п.2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6; алкотестером « DRAGER », кількісний показник якого склав 0,25% проміле; даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, у якому ОСОБА_3 своїм підписом засвідчив погодження з результатами проходження огляду на стан сп'яніння; відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення та переглянутим під час апеляційного розгляду.
Зокрема, згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 ЗУ &quex;Про Національну поліцію", наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них&q?а ; та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року № 14/1 &quві;Про порядоку зберігання, використання відеозапису та відео реєстраторів патрульних&q?ео; чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
Дані відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, долученого до матеріалів справи, повністю підтверджують викладені у протоколі та постанові суду обставини.
За таких обставин, рішення суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у постанові, є обґрунтованими і підтверджується зібраними по справі доказами.
Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що постанова суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, прийнята із порушеннями процесуальних норм, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що суд у повному обсязі їх дослідив.
Протиріччя даних у долучених до матеріалів справи доказах, зокрема, щодо дати проходження ОСОБА_3 огляду на стан сп'яніння не спростовують його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки згідно наданого на запит Апеляційного суду міста Києва листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 27 липня 2018 року розбіжність дати проведення тестування з роздруківки та реальної дати пояснюється тим, що в газоаналізаторі Alkotest 6820 стався збій у показах поточної дати та, можливо часу.
Доводи апелянта про застосування працівниками поліції технічного приладу «Драгер Alcotest 6820», який не дозволений для використання спростовується листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», відповідно до якого Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 вказаного закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG &aan; Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Відтак підстав вважати прилад драгер Алкотест 6820, таким, що заборонений у використанні у суду немає.
Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
За таких обставин, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року щодо ОСОБА_3 є законною, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига
Справа № 33/796/2064/2018 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Козачук О.М.